
Методика решения задач по праву
Ныне правовая грамотность ставится во главу угла. И это правильно. Каждый гражданин Украины должен уметь отстаивать свои права и интересы, разбираться во всех тонкостях нормативно-правовых актах, даже не будучи юристом. Поэтому во всех вузах неотъемлемым компонентом правовых знаний являются задачи. Именно решение задач по праву у студентов вызывает большие трудности. Ведь право разделено на множество отраслей и подотраслей, так что ориентироваться в них начинающему студенту ох как не легко! Ежемесячно исполнительные органы диктуют нам массу законов, кодексов, положений и инструкций, их изменений и дополнений…. А студент все это должен «проглотить».
Посещая юридические форумы, я заметила, что подавляющее большинство тем посвящены тому, что студенты просят помощи в решении задач по праву. Бывают, подсказывают решение таких задач юристы, преподаватели. НО ОТВЕТ СО ССЫЛКОЙ НА СООТВЕТСТВУЮЩУЮ СТАТЬЮ НОРМАТИВНО-ПРАВОВЫХ АКТОВ – ЭТО ЕЩЕ НЕ ЯВЛЯЕТСЯ РЕШЕНИЕМ ЗАДАЧИ ПО ПРАВУ и препод, конечно, не примет такое «однострочечное» (то бишь в одну строку) решение. Бывало, студенты попросту слепо копируют статьи нормативно-правовох актов без их юридической оценки.
Решение любой задачи по праву должно быть полным, развернутым, то есть должен быть дан полный юридический анализ с соответствующим выводом. Решить задачу по праву – это кропотливая работа, означающая, что необходимо найти нормативно-правовой акт, соответствующий теме задачи, а в нем всего лишь одну или несколько строк – ее непосредственного решения.
Что такое юридический анализ задачи?
Попробую объяснить это на примерах, описать алгоритм решения конкретной задачи. Однако, единого подхода в решении задач по праву нет. Каждая задача неповторима. В задачах по праву нет шаблонного решения. Каждая задача имеет свой план решения. Я привела примеры решения тех задач, в которых в условии нет вопросов, на которые нужно ответить в процессе решения той или иной задачи. Эти вопросы находятся в самом условии задачи, как бы между строк.
Примеры взяты с оригинала, поэтому на украинском языке, я не буду их менять.
Вот, например, рассмотрим решение задач решение задачи по некоторым видам права праву:
- решение задачи по гражданскому праву;
- решение задачи по уголовному праву;
- решение задачи по семейному праву;
- решение задачи по хозяйственному праву.
Рассмотрим решение задачи по гражданскому праву
Громадянин Д., будучи працівником археологічної служби зайшов скарб, але 25% від держави не одержав. Чи правомірні дії відповідно громадянина Д.?
Поясніть ситуацію.
План решения
- Дать определение понятия «клад» и ссылку на статью.
- Определить возможные ситуации, при которых Д. нашел клад, ссылки на статью ГК.
- Определить какие правове последствия нахождения клада гражданином Д. наступят в обеих случаях, расммотренных в п.2, сслыки на статью ГК.
Решение задачи по гражданскому праву
Відповідно до ч. 1 ст. 343 Цивільного кодексу України, скарбом є закопані у землі чи приховані іншим способом гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або за законом втратив на них право власності. Отже, на відміну від знахідки речі, що є скарбом, не вибували з володіння власника поза його волею (не були втрачені), а були спеціально приховані ним у землі чи іншим способом. Не є скарбом речі, власник яких відомий або не втратив право власності на них за законом (не сплинули строки набувальної власності). За загальним правилом, право власності на скарб набуває особа, яка виявила його. Якщо ж скарб був прихований у майні, що належить на праві власності іншій особі, особа, яка виявила його, та власник майна, у якому скарб був прихований, набувають у рівних частках право спільної часткової власності на нього.
З умови задачі важко визначити, чи:
1) громадянин Д. будучи працівником археологічної служби виконував свої трудові обов’язки у встановлений чинним законодавством робочий час, чи просто
2) будучи працівником археологічної служби не при виконанні ним трудових чи договірних обов’язків знайшов скарб.
У випадку 1) громадянин Д. не має права на отримання винагороди, оскільки ч. 5 ст. 343 ЦК України, передбачає що норми даної статті(ст. 343 ЦК України «Набуття права власності на скарб») не поширюються на осіб, які виявили скарб під час розкопок, пошуків, що проводилися відповідно до їхніх трудових або договірних обов’язків.
У випадку 2) громадянин Д., якщо під час здійснення розкопок чи пошуку цінностей без згоди на це власника майна, в якому він прихований, право власності на скарб набуває власник цього майна; а у випадку, коли виявлений скарб є пам’яткою історії та культури, то громадянин Д. не набуває права власності на скарб, а має право на отримання від держави винагороди у розмірі до 20 % від його вартості на момент виявлення, якщо особа негайно повідомила міліцію або органи місцевого самоврядування про скарб і передала його відповідному державному органу або органові самоврядування.
Рассмотрим решение задачи по уголовному праву
Громадянин Кротів, будучи у нетверезому стані, виражався нецензурною лайкою у фоє кінотеатру, образив подружжя Свиридових, що зробили йому зауваження, розбив скляні двері, штовхнув при цьому білетерку розірвавши на ній уніформу.
Кваліфікуйте дії Кротова. Обґрунтувати відповідь нормами права.
План решения
- Определить, под какую статью уголовного кодекса подпадают действия Кротова.
- Определить объект правонарушения.
- Раскрыть объективную строну правонарушения.
- Раскрыть субъективную сторону.
- Раскрыть субъект правонарушения.
Решение задачи по уголовному праву
Дії громадянина Кротова слід кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 172 та поява в громадському місці в п’яному вигляді за ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП)
- Щодо ст. 172 КУпАП, об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об’єктивна сторона цього правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Формою дрібного хуліганства у задачі є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання, образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов’язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв’язній манері. Крім того, це штовхання білетерки, розірвання на ній уніформи, розбиття дверей.
Для віх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав’язати свою волю, а точніше свавілля.
Ознакою об’єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце – фоє кінотеатру.
Щодо ст. 178 КУпАП, то об’єктивна сторона правопорушення полягає у появі в громадських місцях у п’яному виді.
Суб’єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює свої противоправні дії, передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Суб’єктом правопорушення є громадянин Кротів.
Рассмотрим решение задачи по семейному праву
Громадянка Ямкіна Г., звернулась з позовом про встановлення батьківства громадянина Чукова С., відносно її сина Сергія 25 липня 1999 року народження. В позовній заяві вона вказала, що з 1 жовтня по 20 грудня 1998 року, вона перебуваючи на педагогічній практиці в м. Слов’янську проживала на квартирі у матері відповідача, де мешкав і сам відповідач. Вони покохали один одного, фактично проживали однією сім’єю. Відповідач знав,що вона вагітна, чекав дитину, говорив про це своїй сестрі Чуковій М., своїй матері Чуковій О., своєму другу Бобріну Л. Але коли позивачка повернулась до м. Донецька, де продовжувала навчання на філологічному факультеті ДонНУ, відповідач забув про неї і більше з нею не спілкувався, а 25.07.99, народився син, якого позивачка назвала іменем відповідача – Сергій.
Чи є підстави для судового встановлення батьківства в даному випадку?
Якими доказами позивачка може підтвердити свої вимоги?
План решения
- Определить статью семейного кодекса, которая регулирует установления отцовства если мужчина и женщина не находятся в брачных отношениях.
- Определить доказательства, которые свидетельствуют о происхождении ребенка от Чукова (эти доказательства будут представлены в суде).
Решение задачи по семейному праву
Згідно зі ст. 128 Сімейного Кодексу (СК), визнання батьківства за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК (визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою), батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від громадянина Чукова С., зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. В даному випадку це свідчення сестри відповідача Чуковой М., матері відповідача Чуковой О., друга відповіда Бобріна Л. Вони повинні дати свідчення про факти, відомі їм за суттю справи (що Ямкіна Г. і Чуков С. фактично проживали однією сім’єю).
Висновок. Встановлення батьківства в даному випадку здійснюється за рішенням суду. Докази, якими позивачка може підтвердити свої вимоги – покази свідків.
Рассмотрим решение задачи по хозяйственному праву
Маріупольське обласне товариство інвалідів “Милосердя” з метою збільшення грошових коштів товариства ухвалило рішення про створення підприємства “Добре”. У статуті цього підприємства міститься положення про те, що воно зобов’язано відраховувати товариству кожний місяць 5000 грн. Крім того, товариство ухвалило рішення само займатися комерційною діяльністю. Воно підписало дікілька договорів купівлі-продажу галантерейних товарів, чоловічого і жіночого одягу.
Районна податкова інспекція під час перевірки діяльності товариства поставило питання, про незаконність його дій. При цьому було підкреслено, що:
- У статуті створених об’єднаннями громадян підприємств, не може міститься поправка про примусове відрахування яких-небудь грошей;
- Об’єднання громадян не має права займатися комерційною діяльністю, якщо це непередбачено статутом.
Голова правління товариства “Милосердя” пояснив, що товариство є єдиним фундатором підприємства “Добре”, тому воно може включити будь які положення в його статут. Саме товариство займалося комерційною діяльністю виключно в добродійних цілях. Вилучені кошти воно планувало розподіляти між інвалідами – членами товариства. Але, якщо це необхідне, товариство може внести доповнення в статут і указати комерційну діяльність як одну з форм діяльності товариства.
Відділ правління хотів з’ясувати так само питання про те, чи можуть члени товариства інвалідів у разі припинення його діяльності
розподілити між собою залишки грошових коштів і майно товариства.
На яке питання розрахована задача? Поясніть доводи сторін?
План решения
- Определить закон Украины, котрый регламентирует деятельность хозяйственных товариществ.
- Найти в данном законе статью, согласно которой действуют товарищества (на основании учредительных документов и устава), рассмотреть их со ссылками на статью закона.
- Определить правомерность или неправомерность принудительного отчисления денежных средств товариществом.
- Определить почему учредители не имеют права заниматься коммерческой деятельностью (потому что они не внесли ее в устав товарищества), жать ссылки на закон.
- Раскрыть права участников товарищества в случае приостановления деятельности товарищества, дать сслылку на закон.
Решение задачи по хозяйственному праву
Задача розрахована на питання, яке розглядає діяльність та майнові права у господарському товаристві.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» (далі Закон), акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство – засновницького договору.
Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.
Установчі документи повинні також містити відомості, передбачені статтями 37, 51, 65, 67 і 76 цього Закону.
Так, згідно зі ст.. 37, статут акціонерного товариства повинен містити відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов’язань по викупу акцій, строк та порядок виплати частки прибутку (дивідендів) один раз на рік за підсумками календарного року.
Згідно зі ст. 51, статут акціонерного товариства повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному (складеному) капіталі.
Згідно зі ст. 65, якщо товариство з додатковою відповідальністю, то статут акціонерного товариства повинен містити відомості про статутний (складений) капітал.
Згідно зі ст. 67 статут акціонерного товариства повинен містити відомості про розмір частки кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення вкладів, форму їх участі у справах товариства.
Згідно зі ст. 76, статут акціонерного товариства повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників з повною відповідальністю, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів, форму їх участі у справах товариства.
До установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України.
Примусове відрахування яких-небудь грошей суперечить законодавству України, тому є неправомірним.
Засновники новоствореного підприємства «Добре» не включили до статуту цього підприємства те, що воно права займатися комерційною діяльністю. Товариство повинно внести доповнення в статут і указати комерційну діяльність як одну з форм діяльності товариства.
Згідно зі ст. 21 Закону члени товариства інвалідів у разі припинення його діяльності можуть отримати частину вартості майна товариства у шестимісячний строк після опублікування інформації про його ліквідацію.
Ця частина має бути пропорційною вартості частки (акцій), що належать кожному учаснику товариства. Все це повинно бути зафіксовано у статуті згідно до ст. 4 Закону.
Висновок
Отже, доводи податкової інспекції щодо незаконність дій підприємства «Добре», які полягають в примусовому відрахуванні грошей та права займатися комерційною діяльністю, якщо це не передбачене статутом підприємства, правомірні.
Органи управління підприємством «Добре» повинні внести доповнення в статут і указати комерційну діяльність як одну з форм діяльності товариства, а примусове відрахування грошей не здійснювати, тому що це суперечить законодавству України. В разі ліквідації такого підприємства, його члени можуть отримати частину вартості майна товариства пропорційною вартості частки (акцій), що належать кожному учаснику товариства згідно статуту.
************************************************************
Вот так решаются задачи по праву. Если вы затрудняетесь в решении задач по праву, не знаете, с какой стороны к ней подойти или за неимением времени, пожалуйста, обращайтесь.
У меня можно заказать решение задач по праву любой сложности, по всем его отраслям и подотраслям. Подробный юридический анализ каждой задачи я вам гарантирую. Цена решения 1 задачи в среднем 20 грн.
Ссылка на сайт при копировании этого материала обязательна на мою страничку на этом сайте либо на мой сайт
Методика написания курсовой работы по педагогике и психологии с исследованием

