Економіка підприємства (МАУП)

500 грн. Виконано 11 розрахункових робіт в робочому зошиті за варіантом №7. 43 сторінки



РОЗРАХУНКОВО - ПРАКТИЧНА  РОБОТА  № 1

Тема: Розрахунок показників ефективності випуску та використання акцій підприємства

 

Ціль роботи : формування умінь і навиків обчислювати  дивіденди на акцію, сукупний дохід акціонера, коефіцієнти ліквідності та обігу акцій та інших показників ефективності випуску та використання акцій підприємства.

1. Методичне забезпечення.

2. Виконання розрахунково-практичної роботи № 1 за вариантом.

3. Індивідуальні завдання.

1 Методичне забезпечення

Ефективність випуску та використання акцій цікавить всіх, хто має справи з конкретним підприємством – акціонерним товариством : його керівництво, акціонерів, кредиторів, партнерів тощо. Існує система основних показників, які допомагають оцінити стан обігу акцій на підприємстві.

Розглянемо  методику розрахунку цих показників на прикладі.

Згідно з балансом підприємства балансова вартість акціонерного капіталу ( АКб )становить 960 тис.грн,  розмір страхового ( резервного ) фонду ( Р )  –  240 тис.грн. Підприємство емітувало ( К ) 120 000 акцій усіх типів. Ринкова вартість одної акції ( Ар ) становить120 % від номіналу. Для спрощення вважаємо, що у нашому випадку номінальна  ціна 1 акції дорівнює її балансовій ціні***. Чистий прибуток підприємства ( Пч ) за рік складає 390 тис.грн. Позикові кошти ( ПК ) на суму 140 тис.грн були залучені підприємством під 15 % річних ( % за ПК ). У фонд нагромадження  ( Фн, % ) заплановано направити  45 % залишку прибутку після сплати відсотків за користування. Вважаємо, що остаточна сума прибутку після сплати відсотків за кредит та вирахування частки, яка піде у фонд нагромадження, буде спрямована тільки на виплату дивідендів по акціях.  З усього акціонерного капіталу пропонується до продажу акцій на суму 750 тис.грн (  V  проп ), а реально продано на суму 680 тис.грн. ( V прод ).

Обчислимо показники ефективності випуску та    використання акцій підприємства:

1. Балансова вартість однієї акції ( Аб ) є бухгалтерським підтвердженням забезпеченості кожної

емітованої акції капіталом акціонерного товариства.

                                     А б = ( АК б + Р )  /  К, грн                                  ( 1 )

Обчислимо А б у нашому прикладі

                             А б = ( 960 000 + 240 000 ) / 120 000 = 10.0 грн  - номінал ***.

 

2.  Капіталізована вартість акцій ( S Ар ) визначає ринкову вартість акцій АТ, тобто

                                     S А р = А р * К ,                                                  ( 2 )

                                     де  А р – ринкова вартість однієї акції, грн;

                                              К – кількість емітованих акцій, штук. 

 У нашому прикладі відомо, що ринкова вартість складає 120 % від номіналу, отже

                            Ар = 10.0 * 120 / 100 =  12.0 грн. Тоді :

                            S А р = 12.0 * 120 000 = 1 440 000 грн

 

3.  Співвідношення ринкової і балансової вартості акцій ( С а ) – це узагальнюючий індикатор, що свідчить про успіх ( або невдачу ) АТ, тобто

                                      С а = А р / А б                                                    ( 3 )

У нашому прикладі        С а = 12.0 / 10.0 = 1.2

    З того, що С а > 1,  тобто ринкова вартість акції вища за її балансову ( номінальну ) ціну, очевидно, що АТ працює добре .

 

4.  Прибуток на акцію ( П а ) - дає змогу оцінити величину доходів, які спрямовуються  на споживання і нагромадження ( накопичення ) і припадають на 1 акцію.

                                          П а =  ( П ч – В пк ) / К ,                                     ( 4 )

де В пк – абсолютна сума відсотків за користування позиковими коштами, грн.

    У нашому прикладі  позикові кошти у сумі 140 тис.грн залучені під 15 %, отже абсолютна сума відсотків за користування позиковими коштами складає :

                                  В пк = 140 000 *  0.15 = 21 000 грн.

                                 П а = ( 390 000 – 21 000 ) / 120 000 = 3.08 грн

 

5.  Дивіденд на акцію , якщо вся частина прибутку, яка призначена у фонд споживання, буде спрямована на виплату дивідендів по акціях, можна розрахувати так

                                     d = ( П ч – В пк – Ф н ) / К                                     ( 5 )

У нашому прикладі

                            П ч           В пк                              Ф н    

     d = [ 390 000 –  21 000  -     ( 390 000 – 21 000 ) * 0.45 ] / 120 000 = 1.69 грн                                      

6.  Дивідендна віддача акцій ( Д а ) характеризує розмір доходу, що спрямовується на поточне споживання акціонерів, тобто виплату дивідендів у розрахунку на 1 акцію за ринковою вартістю. Інакше цей показник називають ставка дивіденду.

                                               Д а = d  / А р                                                     ( 6 )

      У нашому прикладі           Д а = 1.69 / 12.0 = 0.14,  тобто  ставка дивіденду становить 14 % на 1 акцію.

 

7.  Сукупний дохід акціонера складається з різниці між ринковою і номінальною ціною акції та дивіденду на акцію.

                                   СД = ( А р - А б) + d                                                    ( 7 )

У нашому випадку сукупний дохід  акціонера становить :     

 СД =  ( 12.0 – 10.0 )+ 1.69 =3.69 грн.

 

8.  Коефіцієнт ліквідності акцій ( К л ) характеризує реальну можливість продажу ( розміщення ) акцій емітента.

                                          К л = V проп / V прод                                              ( 8 )

У нашому прикладі          К л = 750 000 / 680 000 = 1.10

Отже, запропоновано на 10 % більше акцій, ніж можливо їх продати.

 

9.  Коефіцієнт обігу акцій ( К об ) дає змогу визначити обсяг обігу акцій підприємства і є різновидом показника ліквідності.

                                         К об = V прод /  S А р                                                  ( 9 )

У нашому прикладі         К об = 680 000 / 1 440 000 = 0.47

Отже, продано менше половини ( 47 % ) можливого обсягу акцій підприємства.

2. Виконання розрахунково-практичної роботи № 1 за варіантом __________

1. Балансова вартість однієї акції ( Аб ) :                         розрахунок до 0.1 грн

                                     А б = ( АК б + Р )  /  К,                                       ( 1 )

  А б = ( ___________ + ___________ ) / __________ = _______ грн  - номінал 

2. Капіталізована вартість акцій ( S Ар )                           розрахунок до 0.1 грн

                                    Ар = ________ * _____ / 100 =  __________ грн. Тоді :

                                     S А р = А р * К ,                                                  ( 2 )

            S А р = _______ * _______________ = _________________ грн

3. 3. Співвідношення ринкової і балансової вартості акцій ( С а ) розрах. до 0.1

                                      С а = А р / А б                                                    ( 3 )

                                     С а = _______ / ________ = _______

    З того, що С а = ___,  тобто ринкова вартість акції _____________за її балансову ( номінальну ) ціну, очевидно, що АТ працює __________________ .

4. 4. Прибуток на акцію ( П а ) розрахунок до 0.01

                                          П а =  ( П ч – В пк ) / К ,                                     ( 4 )

                              

                           В пк = ______________ *  ________ = ________________ грн.

                              

 П а = ( ____________ – ____________ ) / ______________ = __________ грн

5. 5. Дивіденд на акцію розрахунок до 0.01

                                     d = ( П ч – В пк – Ф н ) / К                                     ( 5 )

                  П ч           В пк                              Ф н   

d = [ _________ –  ________ - ( ________ – _______ ) * ___ ] / ________ = _____грн

6. 6. Дивідендна віддача акцій ( Д а ) розрахунок до 0.01

                                               Д а = d  / А р                                                     ( 6 )

Д а = ___ / ____ = ____, тобто ставка дивіденду становить ___ % на 1 акцію.

7. Сукупний дохід акціонера розрахунок до 0.01

                                         СД = ( А р- А б) + d                                            ( 7 )




         СД =  ( ________ – _______ )+ _______ = ________ грн.

8. 8. Коефіцієнт ліквідності акцій ( К л ) розрахунок до 0.01

                                          К л = V проп / V прод                                       ( 8 )

           К л = _____________ / ______________ = __________

Отже, запропоновано на ________   % більше акцій, ніж можливо їх продати.

9. 9. Коефіцієнт обігу акцій ( К об ) розрахунок до 0.01

                                         К об = V прод /  S А р                                        ( 9 )

          К об = _____________ / _______________ = __________

Отже, продано ________ половини ( 47 % ) можливого обсягу акцій підприємства.




Висновок________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________




Перевірив викладач: _________________                ______________________

                                                  (оцінка)                                                (підпис викладача)




3   Індивідуальні завдання до розрахунково – практичної роботи №1

Розрахувати всі зазначені вище показники за даними таблиці 1.

В-нт

К, 

тис.штук 

А р, % від А б

 

АК б

 

Р 

 

П ч

 

ПК

 

 

% за ПК

 

Фн, 

%

 

V

проп

 

V

прод

1

135

105

780

120

350

110

16

35

690

630

2

120

110

840

160

340

105

17

38

760

710

3

140

95

940

260

360

106

18

40

840

790

4

130

120

870

130

380

114

16

37

760

690

5

110

110

920

280

355

120

18

41

830

780

6

115

114

930

270

370

126

19

42

810

760

7

135

116

790

110

345

103

18

45

690

630

8

125

119

850

150

350

109

17

47

740

680

9

130

98

880

220

340

118

18

49

780

730

10

140

104

770

130

325

112

19

50

690

650

11

120

106

830

170

360

115

17

47

740

690

12

135

110

940

160

355

121

19

43

800

760

13

145

120

970

230

370

130

18

39

840

790

14

125

115

910

190

320

124

16

45

830

780

15

150

114

920

180

380

117

15

48

820

750

16

145

118

890

210

365

115

14

47

750

710

17

140

102

860

240

340

130

17

45

740

670

18

120

108

870

230

380

127

18

42

710

650

19

125

109

935

265

390

117

17

41

830

780

20

130

103

745

155

375

119

19

40

630

590

21

135

110

860

120

385

112

18

38

720

650

22

120

114

890

110

310

129

17

37

750

710

23

110

117

795

105

315

106

18

46

680

630

24

115

119

830

270

320

104

19

43

710

640

25

130

120

990

110

325

109

15

41

850

790

26

115

99

950

150

345

108

16

43

870

760

27

130

103

930

170

320

96

17

42

860

770

28

125

102

920

120

315

102

18

41

875

760

29

110

97

910

140

340

98

19

40

880

750

30

125

105

940

160

320

104

17

45

840

740

 РОЗРАХУНКОВО - ПРАКТИЧНА  РОБОТА  № 2

 

Тема : Розрахунок чисельності  працюючих за категоріями

 

Ціль роботи: навчитися проводити розрахунки чисельності  працюючих на підприємстві за категоріями :    робочі, інженерно-технічні робітники, службовці,  молодший обслуговуючий  персонал. 

1. Методичне забезпечення.

2. Виконання розрахунково-практичної роботи № 2 за варіантом.

3. Індивідуальні завдання.

4. Методичне забезпечення 

Промислово – виробничий персонал на промисловому підприємстві включає робочих ( основних і допоміжних ), інженерно–технічних робітників, службовців, молодший обслуговуючий персонал,  учнів на виробництві, воєнізовану і пожежну охорону.

Якщо мати на увазі  внутрішні  співвідношення чисельності працюючих за категоріями, то існують середні норми чисельності допоміжних робочих, ІТР, службовців  і молодшого обслуговуючого   персоналу ( згідно з даними проектних організацій).

Приблизна структура працюючих для промислового виробництва:

• допоміжні робочі – 40 – 50 % від чисельності основних робочих,

• ІТР - 10 – 12 %

• службовці -  5 – 7 %  }  від суми основних і допоміжних робочих.

• МОП - 2 – 4 %

Отже, згідно наведеній вище структурі   можна розрахувати чисельність ІТР, службовців і МОП.

1.1  РОЗРАХУНОК ЧИСЕЛЬНОСТІ ОСНОВНИХ РОБОЧИХ 

Цей розрахунок має бути проведений згідно з формулою

                          Ч о.р = Т пл / ( Ф е * К в.н )       чол. ,              ( 1 )      

де Ч о – чисельність основних робочих, які необхідні для виконання річної виробничої програми за всіма виробами ;

Т пл – планова трудомісткість річної програми випуску всіх виробів ,  н –г;    

К в.н – середній коефіцієнт виконання норм на підприємстві ( 1.1…1.2 ).

Вихідні дані для розрахунків за формулою наведені у таблиці “ Індивідуальні завдання “ за варіантами. Наприклад, згідно розрахунків за формулою ( 1 ) чисельність основних робочих становить 50 чоловік.

1.2 РОЗРАХУНОК    ЧИСЕЛЬНОСТІ  ДОПОМІЖНИХ РОБОЧИХ

У цьому пункті треба розрахувати необхідну чисельність наладчиків, слюсарів – ремонтників, транспортних робочих, бракувальників, роздавальників інструменту тощо ( 40 … 50 % від чисельності основних  робочих ). Конкретні дані наведені у таблиці “ Індивідуальні завдання “ за варіантами. У навчальному прикладі чисельність допоміжних робочих становить 40 %, тоді :

                            Ч д.р = 50 * 0.4 = 20 чол.

1.3    РОЗРАХУНОК  ЧИСЕЛЬНОСТІ   ІТР, МОП  І  СЛУЖБОВЦІВ

У наведеному прикладі  загальна чисельність основних і допоміжних робочих складає

 50 + 20=  70 люд.

Тепер згідно наведеній структурі    розраховується планова чисельність ІТР, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу на підприємстві.

Наприклад, чисельність інженерно-технічних робітників становить 10 % від всіх робочих :

                                 Ч ітр = 70 * 0.1 = 7 чол.

Чисельність службовців, наприклад, складає 5 % від суми всіх робочих:

                                  Ч сл  = 70 * 0.05 = 3.5 ≈ 4 чол.

Чисельність молодшого обслуговуючого персоналу, наприклад, становить 3 % :

                                  Ч моп = 70 * 0.03 = 2.1 ≈ 2 чол.

Студент має використати величину процентів за кожною категорією згідно свого варіанту з таблиці “ Індивідуальні завдання “.

У кінці розділу необхідно усі результати розрахунків звести у “ Відомість працюючих на підприємстві “  у вигляді таблиці ( при цьому слід мати на увазі, що отримані дані будуть використані  в останній практичній роботі курсу для розрахунку річного фонду зарплати ).




Таблиця   -   Відомість працюючих на дільниці за категоріями 

 

Професія

Чисельність працюючих за розрядами

Всього, чол

2

3

4

5

6

Основні робочі

5

15

15

10

5

50

Допоміжні робочі :

Наладчик обладнання

6

5

11

Слюсар – ремонтник

4

4

Бракувальник

1

2

3

Роздавальник інструменту

1

1

2

Разом допоміжних робочих

1

6

8

5

20

ІТР :

Інженер – механік

1

1

Інженер – технолог

2

2

Старший майстер

1

1

Змінний  майстер

3

3

Разом ІТР

7

7

Службовці ( Сл ) :

Планувальник

2

2

Нормувальник

1

1

Бухгалтер

1

1

Разом Сл

4

4

МОП :

Прибиральник

2

2

Разом МОП

2

2

Разом працюючих на підприємстві

83

Звісно, цей розрахунок не враховує чисельність керівництва підприємства. 

2. Виконання розрахунково-практичної роботи № 2 за варіантом __________

 

1.1  РОЗРАХУНОК ЧИСЕЛЬНОСТІ ОСНОВНИХ РОБОЧИХ 

                                       Ч о.р  = Т пл / ( Ф е * К в.н )       чол. ,              ( 1 )      

               

          Ч о.р = _____________/ ( ________ * ________ )  =  _________чол     

 

1.2    РОЗРАХУНОК    ЧИСЕЛЬНОСТІ  ДОПОМІЖНИХ РОБОЧИХ

                 Чисельність допоміжних робочих становить _____ %, тоді :




                            Ч д.р = _______ * _____ = ________чол.

            

1.3    РОЗРАХУНОК  ЧИСЕЛЬНОСТІ   ІТР, МОП  І  СЛУЖБОВЦІВ

         Загальна чисельність основних і допоміжних робочих складає 

                                     __________ + _________=  __________ чол.




  Чисельність інженерно-технічних робітників становить _____ % від всіх робочих :

                        тоді  Ч ітр = _______ * ______ = _______≈   _________чол.

Чисельність службовців складає  _______ % від суми всіх робочих, отже:




                                  Ч сл  = _______ * _____ = _______ ≈ _________ чол.

Чисельність молодшого обслуговуючого персоналу   становить _______ % , тоді:

                                 

                                Ч моп = ________* _____ = _______ ≈ _________ чол .




З метою покращення ефективності розрахунків в практичній роботі «Розрахунок річного фонду зарплати та середньомісячної зарплати одного середньооблікового працюючого за категоріями»  в наступній «Відомості працюючих на дільниці» слід розподіляти сумарну чисельність робітників одної професії в один розряд.

Таблиця   -   Відомість працюючих на дільниці за категоріями 

 

Професія

Чисельність працюючих за розрядами

Всього, чол

2

3

4

5

6

Основні робочі

Допоміжні робочі :

Наладчик обладнання

Слюсар – ремонтник

Бракувальник

Роздавальник інструменту

Разом допоміжних робочих

ІТР :

Інженер – механік

Інженер – технолог

Старший майстер

Змінний  майстер

Разом ІТР

Службовці ( Сл ) :

Планувальник

Нормувальник

Бухгалтер

Разом Сл

МОП :

Прибиральник

Разом МОП

Разом працюючих на підприємстві

 

 

Висновок_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________




Перевірив викладач:               _________________                ______________________

       (оцінка)                                    (підпис викладача)

 

 

 

 

3.Індивідуальні завдання до виконання розрахунково – практичної роботи №2

 

Варі-ант 

Т пл,

н / г

Ф е, 

год

К в.н.

 Ч д.р,

%

Ч ітр,

%

Ч сл, 

%

Ч моп, %

1

124 350

1 763

1.06

40

8

2

1.5

2

121 540

1 760

1.09

42

10

4

2.2

3

120 114

1 764

1.12

46

9

3

1.9

4

129 340

1 762

1.08

43

12

3

1.6

5

130 000

1 766

1.14

48

11

2

2.3

6

128 630              

1 769

1.13

44

10

4

2.8

7

127 855

1 767

1.07

47

12

3

1.7

8

123 484

1 765

1.17

40

10

4

2.6

9

121 350

1 770

1.15

42

9

2

1.9

10

120 005

1 761

1.10

41

11

4

2.2

11

124 550

1 772

1.18

44

8

2

1.7

12

125 115

1 768

1.16

49

10

3

2.7

13

120 000

1 769

1.11

43

11

2

2.0

14

122 298

1 762

1.19

45

8

4

1.5

15

124 131

1 771

1.06

47

12

3

2.5

16

126 790

1 766

1.12

44

9

4

2.0

17

126 354

1 773

1.10

46

12

2

2.5

18

124 842

1 760

1.14

50

9

4

1.8

19

129 999

1 772

1.08

40

8

3

2.8

20

128 101

1 764

1.18

47

11

4

1.6

21

127 109

1 771

1.15

42

10

2

2.1

22

127 000

1 763

1.19

47

12

4

2.9

23

125 000

1 774

1.07

41

9

3

2.3

24

126 000

1 765

1.17

45

11

3

1.8

25

127 500

1 773

1.11

49

8

2

3.0

26

121 000

1 761

1.20

43

12

4

2.4

27

129 400

1 774

1.09

50

10

3

2.1

28

128 005

1 767

1.20

46

9

2

3.0

29

124 851

1 770

1.13

45

11

3

2.4

30

123 333

1 768

1.16

41

8

2

2.6

РОЗРАХУНКОВО – ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

 

   ТЕМА:      Рішення тренінгових задач з теми „ Основні засоби ”

 

Ціль роботи : оволодіти навиками розрахунків середньорічної вартості основних виробничих фондів підприємства, коефіцієнтів зношення та амортизації

1. Методичне забезпечення.

2. Навчальні задачі.

 

1   Методичне забезпечення

Основні виробничі фонди підприємства – це засоби праці, які функціонують у виробничому процесі тривалий час, не змінюючи при цьому своїх форм та розмірів, а свою вартість переносять на вартість готової продукції поступово, у вигляді амортизаційних відрахувань.

Облік основних виробничих фондів ( засобів ) здійснюється в натуральній і вартісній формі.

Натуральні показники ( площа, потужність обладнання, кількість одиниць обладнання           тощо ) використовують при визначенні виробничої потужності підприємства, в аналізі ефективності структури ОФ.

Вартісна форма обліку необхідна для визначення розмірів амортизації, калькулювання собівартості продукції тощо.

Оцінку ОФ здійснюють за:

• балансовою вартістю ( початковою і відновною );

• балансовою вартістю з врахуванням зношення ( залишковою вартістю ).

1. Початкова балансова вартість основних засобів ( В п ) показує їх вартість на момент встановлення :

                                         В п = Ц + Т + М                       ( 1 ) ,

де Ц – ціна обладнання, грн.;

     Т – транспортні витрати на його доставку, грн.;

     М – витрати на установку та монтаж обладнання, грн..

2. Початкова вартість ОФ з врахуванням зношення ( залишкова ) ( В п ' ):

                                   В п ' = В п – t * А                          ( 2 ),

де  t – кількість років експлуатації обладнання з моменту введення;

      А - щорічна сума амортизаційних відрахувань, грн.

3. Відновна вартість основних фондів ( В в ) – це вартість їх відтворення в сучасних умовах.

                                                      В п

                                     В в = --------------------------             ( 3 ), 

                                              ( 1 + D П / 100 ) ^ t

де  D П – річний приріст продуктивності праці в країні, %

4. Відновна вартість Оф з врахуванням зношення ( В в ' ):

                                 В в ' = В в – t * А                           ( 4 )

***  Зношення ОФ, тобто втрати ними частини вартості є  фізичним   і   моральним.

5. Коефіцієнт фізичного зношення( тобто втрати ОФ їх споживчих якостей) вимірюється 3- ма різними формулами :

Кф.знош =В кап.рем / В п, або Кф.знош =А сум / В п, або Кф.знош =Тф/ Тн  (5)     

де В кап.рем – вартість капремонтів обладнання від початку служби, грн.;

     А   сум      - сума амортизаційних відрахувань від початку служби ( сума зношення ), грн.;

     Тф і Тн – відповідно фактичний та нормативний строки служби обладнання, роки.

6. Коефіцієнт морального зношення ( тобто передчасного знецінення ОФ, викликаного або здешевленням відтворення ОФ, або використанням більш продуктивних ОФ ) :

                             К мор.знош = ( В п – В в ) / В п              ( 6 ) 

7. Загальний коефіцієнт зношення :

                   К заг.знош =1 – ( 1 – К ф.знош) * ( 1 – К мор.знош )    ( 7 )




Процес відшкодування зношення здійснюється шляхом амортизації. Із амортизаційних сум, що включаються в склад витрат на виробництво продукції, формується амортизаційний фонд, який використовується для відтворення ОФ.

Розподіл  ОФ   підприємства за групами для нарахування амортизації

Група 1 – будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини ( квартири і місця загального користуванння) , вартість капітального поліпшення землі – 2 % квартальних , отже, 8 %  річних;

Група 2 -  автомобільний транспорт та вузли ( запасні частини ) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське  ( офісне ) обладнання, устаткування та прилади до них – 10 % квартальних , отже, 40 % річних;

Група 3 – будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1,2 та 4 – 6 % квартальних, отже, 24 % річних;

Група 4  - ЕОМ , інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов¢язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів    ( предметів ) – 15 % на квартал, отже, 60 % річних.

• Сума амортизації ( А ) встановлюється згідно відповідної норми амортизації ( Н а ) :

                                              А = В п * Н а / 100                    ( 8 )

2.  Навчальні задачі

3. Заповнити таблицю, визначивши  вартість основних виробничих фондів (ОВФ) на кінець року  і зміну структури ОВФ цеху протягом року.

Види ОВФ

На 1.01

Введено з 1.05

Виведено з 1.09

Вартість ОВФ на кінець року

Тис.грн

%

тис.грн

%

Тис.грн

%

тис.грн

%

Будівлі

4 500

450

200

Споруди

-

250

-

Електро-і тепломережі

450

-

100

Силове обладнання

1 050

280

130

Робоче обладнання

1 800

950

300

Засоби автоматизації

850

-

-

Підйомно-трансп.обл.

330

70

-

Інструмент

150

100

80

Господарський інвентар

200

50

100

Разом 

100.0

100.0

100.0

100.0

2. Визначте відновну вартість потокової лінії, початкова вартість якої – 100 тис.грн., лінія експлуатується 3 роки, середньорічний приріст продуктивності праці в країні – 1 %. Знайти відновну вартість з врахуванням зношення, якщо річна норма амортизації – 24 %.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Цех придбав 4 роки тому 10 верстатів за ціною 12 тис.грн за одиницю. Нормативний строк служби цих верстатів – 5.2 року. Відновна вартість верстату 11 тис.грн. Розрахувати загальний коефіцієнт зношення верстатів.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Визначити загальний коефіцієнт зношення верстату, придбаного 4 роки тому. Початкова вартість верстату 30 тис.грн. Вартість капітальних ремонтів 12 тис.грн. Річний приріст продуктивності  суспільної праці становить 1.2 %.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Визначити суму амортизаційних відрахувань та фондовіддачу, фондомісткість і фондоозброєність, якщо вартість ОФ на початок року становить 3.8 млн.грн. За планом передбачено ввести ОФ в лютому на 250 тис.грн., в липні на 380 тис.грн і в грудні на 120 тис.грн. І вивести ОФ в липні на 190 тис.грн. і в жовтні на 210 тис.грн. Норма амортизації становить 24 %, а запланований обсяг випуску продукції 26 млн.грн при чисельності працюючих 1 680 чол.

Формула розрахунку середньорічної вартості основних виробничих фондів




                                                       Во.ф. вв *  t1           Во.ф. вив * t2          

           Во.ф. сер.р = Во.ф. вх   +  ------------------     -     --------------------             

                                                              12                               12




 Для полегшення розрахунків   t1 і t2 у формулі схематично уявимо рік:

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

січень

лютий

березень

квітень

травень

червень

липень

серпень

вересень

жовтень

листопад

грудень

Правило розрахунку t1 і t2 у формулі вимагає враховувати вказаний місяць події (введення або виведення ОВФ) з 1-го числа. Наприклад, ОВФ ввели в квітні, тоді  t1 = 12 – 3 = 9 міс, отже ОВФ працюють з 1-го квітня, а попередні три місяці –не працювали. Або, приклад, ОВФ  продали (вивели) в жовтні, тоді  t2 = 12 – 9 = 3 міс.

Отже, за даними задачі

                                                                                                  

  Во.ф. сер.р = _________   +  ------------------     +    -------------------- +-------------------- -            

                                                        12                               12                       12




-   ------------------------   -   -------------------------- =  ____________      грн

              12                                 12

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Визначити показники використання ОФ ( Фв,Фм та Фо ), якщо вартість ОФ на початок року становить 690 тис.грн. У лютому буде введено ОФ на суму 60 тис.грн, в липні на   50 тис.грн. Обсяг  випуску продукції становить 3 500 тис.грн, а чисельність ПВП – 794 чол.

Отже,

  Во.ф. сер.р = _________   +  ------------------     +    --------------------  = ___________грн

                                                        12                                  12

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 Висновок____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________




Перевірив викладач: _________________                ______________________

       (оцінка)                                                (підпис викладача)













РОЗРАХУНКОВО – ПРАКТИЧНА  РОБОТА № 4

 

Тема : Розрахунок показників ефективності використання  основних виробничих фондів на підприємстві

 

Ціль роботи: формування навиків у розрахунках показників, що характеризують ефективність використання ОВФ

1. Методичне забезпечення.

2. Виконання розрахунково-практичної роботи за варіантом.

3. Індивідуальні завдання.

1. Методичне забезпечення

Основні виробничі фонди  - важлива частина капіталу підприємства. Їх ефективне використання – невід’ємна частина прибуткової діяльності фірми, гарантія економії капіталовкладень, джерело збільшення випуску продукції, зростання продуктивності праці. Для аналізу ефективності використання ОВФ існує така система показників:

1.  Фондовіддача – показує, скільки товарної ( або реалізованої ) продукції в грошовому виразі виготовляє підприємство на 1 грн. задіяних ОВФ.

                                 Ф в = ТП ( або РП )  / В о.ф.         ( 1 ), 

де В о.ф. – середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн..

2.  Фондомісткість – показник, обернений до фондовіддачі. Він показує, скільки ОВФ в грошовому вираженні витрачає підприємство для випуску 1 грн товарної ( або реалізованої ) продукції.

                            Ф м = В о.ф / ТП ( або РП )            ( 2 )                   

3.  Фондоозброєність – показує, скільки ОВФ в грошовому вираженні припадає на 1 працюючого на підприємстві. Звісно, підвищення фондоозброєності має супроводжуватися зростом продуктивності праці.

                                Ф о = В о.ф  / Ч пр,   грн. / чол.  ( 3 ),

де  Ч пр – середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві, чол..

4.  Випуск продукції з 1 кв.м. виробничої площі :

                      В прод = ТП ( або РП ) / Пл.,  грн. / м ²  ( 4 ), ( округлювати до цілих, грн. / м ² )

де Пл. – виробнича площа підприємства ( підрозділу, цеху, дільниці тощо ), м ² .

5.  Ступінь завантаження обладнання

                                      ŋ =   Q р / Q пр * 100 %           ( 5 )         

де Q р  –  розрахункова кількість одиниць обладнання, од.обл.,

    Q пр – прийнята кількість одиниць обладнання, яку визначають округленням  Q р         у  більший бік, од.обл.

6.  Коефіцієнт змінності роботи обладнання ( або інша назва „ Коефіцієнт працюючого обладнання ” ) реально показує ефективність використання обладнання по робочих змінах ):

                                                           Q 1+ Q 2 + Q 3                      

          К  зм = К прац.облад. =   ----------------------            ( 6 ) ,                

                                                             Q заг

де Q1, Q2,Q 3 – кількість обладнання, яке працює відповідно в 1,2 та 3 зміни,од.обл.;                       

               Q заг – загальна кількість обладнання на підприємстві ( в цеху тощо ).

 

Примітка : в розрахунках формул № 5 та № 6 вважати, що Q заг = Q пр.

 

 

 

 

 

 

2.  Виконання розрахунково-практичної роботи № 4 за варіантом __________ 

1.  Фондовіддача Ф в = ТП ( або РП ) / В о.ф   :

 

               Ф в = ______________ / _______________ =___________  до 0.01

2.  Фондомісткість Ф м = В о.ф / ТП ( або РП )   :

 

               Ф м = ______________ / _______________ =___________  до 0.01

 

3.  Фондоозброєність Ф о = В о.ф / Ч пр           :

 

              Ф о = ______________ / _________ =________ до цілих  грн  / чол  

4.  Випуск продукції з 1 кв.м. виробничої площі :

                     В прод = ТП ( або РП ) / Пл                            до цілих  грн  / м ²

           

                  В прод = ______________ / _________ =___________  грн. / м ² 

5.  Ступінь завантаження обладнання ŋ = Q р / Q пр * 100 % :    

                    ŋ  = ________ / _______ =_________ %                       до 0.01

6.  Коефіцієнт змінності роботи обладнання

                                                                     +           +                        

          К  зм = К прац.облад. =   -------------------------                              

                                                              

 

 

 

Висновок__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________




Перевірив викладач: _________________                ______________________

       (оцінка)                                                (підпис викладача)

3.  Індивідуальні завдання для виконання розрахунково-практичної роботи №4

Варіант

ТП, тис.грн

В о.ф., тис.грн

Ч пр., чол

Q р,

од.обл

Q 1,

од.обл

Q 2.

од.обл

Q 3,

од.обл 

Пл.,

м ²

1

853

645

125

20.4

18

16

12

150

2

749

518

115

22.3

19

15

14

143

3

812

556

114

19.7

16

15

12

154

4

905

710

111

20.1

18

17

14

164

5

748

512

112

19.5

17

14

12

155

6

836

648

110

17.6

17

15

10

165

7

915

718

119

21.4

20

18

15

160

8

848

696

116

19.3

18

15

13

161

9

794

544

107

18.8

16

14

12

159

10

786

528

118

16.2

14

12

9

157

11

815

575

108

17.4

15

13

10

149

12

790

550

121

19.1

17

16

15

162

13

785

540

113

20.3

18

18

15

148

14

810

579

114

21.6

19

17

14

145

15

828

610

117

18.7

15

13

10

158

16

924

688

120

18.5

12

14

12

156

17

910

679

109

22.4

21

20

19

166

18

876

665

122

21.9

20

16

14

167

19

870

672

123

20.6

19

15

11

151

20

944

690

108

19.8

18

18

16

152

21

950

698

124

19.3

17

14

12

156

22

936

687

107

18.7

17

12

9

168

23

924

673

126

17.1

16

16

15

170

24

885

625

110

21.1

20

19

18

169

25

893

613

115

20.8

18

13

9

146

26

908

702

117

19.5

17

11

8

140

27

917

700

124

17.5

16

15

13

141

28

888

680

112

18.3

14

14

13

152

29

910

681

101

18.1

17

17

15

164

30

940

676

111

20.2

18

16

14

158

 РОЗРАХУНКОВО - ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5




Тема :  Розрахунок показників економічної ефективності впровадження  нової   техніки

 

 Ціль: оволодіти навиками вибору оптимального варіанту обробки, розрахунку показників економічної ефективності     впровадження нової техніки

1. Методичне забезпечення.

2. Приклад виконання розрахунково-практичної роботи.

3. Виконання розрахунково-практичної роботи за варіантом.

4. Індивідуальні завдання.

Методичне забезпечення 

В період  проектування впровадження нової техніки у виробництво технологу  необхідно чітко уявляти технологічний процес обробки деталей із застосуванням цієї нової техніки.

При цьому остаточне рішення приймається за умови, що нова  техніка зможе забезпечувати меншу технологічну собівартість, ніж при використанні діючого обладнання.

Розрахунок  технологічної собівартості одної деталі ( операції ) ведеться за формулою

                                                 С шт = З  + ∑ П / К  , грн                       ( 1 )

 де  З  – умовно-змінні  витрати на одиницю продукції, які можна розрахувати прямим розрахунком на  1  деталь  ( виріб ) : вартість сировини і матеріалів, зарплата основних робочих;

Σ П -  умовно-постійні на весь обсяг продукції, які неможливо розрахувати на одиницю продукції; вони мало змінюються  через зміни у програмі випуску : витрати на експлуатацію та утримання обладнання, оренду, кредит, зарплату АУП;

К  -  річна програма випуску деталей ( виробів ), штук.

При виборі варіанту технологічного процесу треба встановити не тільки мінімальну собівартість, а і розрахувати критичну програму.

Критичною програмою називають кількість деталей ( виробів ), при якій технологічна собівартість виробів  за різними варіантами техпроцесу буде однаковою. Вона розраховується за формулою

                                  Σ П. більші   -  Σ П. менші

                       К кр = -------------------------------------, штук                           ( 2  )

                                        З  більші  -  З  менші

      Але величина технологічної собівартості ще не повністю характеризує вигідність впровадження конкретного обладнання. Необхідно ще визначити економічну ефективність капіталовкладень в обладнання ( в нову техніку ), бо найчастіше капіталовкладення в нову техніку більші, ніж  у нині діючу.

Основні показники економічної ефективності впровадження нової техніки :

Річний економічний ефект від впровадження нової техніки враховує зниження собівартості через впровадження нової техніки і витрачені капіталовкладення. Він визначається на основі показника “ приведені витрати “, який розраховується за формулою :                              С + Е н * КВ,

 де  С  - собівартість річного випуску виробу, тобто С = С шт * К;

     Е н – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень. В промисловості встановлений єдиний коефіцієнт : Е н = 1 / Т н = 1 / 6.7 року =  0.15.           Т н – нормативний строк окупності нової техніки.

КВ  - капітальні вкладення у техніку, тобто вартість  обладнання з витратами на доставку, монтаж, налагодження.

Варіант нової техніки вважається ефективним та можливим для впровадження, якщо “ приведені витрати ” в нову техніку менші, ніж у діючу.  Отже, річний ефект :

                           Е р = ( С 1 + Е н * КВ 1 ) – ( С 2 + Е н * КВ 2 )  , грн           ( 3 )

де  С 1 та С 2 – собівартість річного випуску виробів відповідно на діючій та новій техніці;

КВ 1  та КВ 2  - капітальні   вкладення відповідно в діючу та нову техніку ( + 10 % зверху ціни ).

Умовно – річна економія – це економія в грошовому виразі, яку отримає підприємство за рік від зниження собівартості продукції без врахування капіталовкладнень.

                               Е ур = С 1  -  С 2,    грн                                                       ( 4 )

На основі умовно – річної економії визначають строк окупності.

Строк окупності – показує, за скільки років зможуть окупитися капіталовкладення в нову техніку.  

                       Т ок = (КВ 2  - КВ 1 ) / ( С 1 -  С 2 ), років                                    ( 5 )

Розрахований строк окупності порівнюється з нормативним.

Отже, варіант нової техніки вважається ефективним та можливим для впровадження, якщо розраховані річний ефект та умовно-річна економія від впровадження нової техніки – додатні величини, а розрахований строк окупності менший за нормативний строк.

 

Приклад  виконання розрахунково-практичної роботи.

Задача    Деталь можна обробити 2 – ма способами так, що її технічні характеристики будуть однаковими.

1 –й варіант обробки – універсальний верстат ( діюче обладнання ).

2 –й варіант обробки – верстат – автомат  з ЧПУ ( нове обладнання ).

Дані для розрахунку:

Умовно-змінні витрати по варіантах:  З1 = 28 грн; З2 = 22 грн;

Умовно-постійні витрати по варіантах :  Σ П1 = 150 000 грн; Σ П2 = 220 000 грн.

Річний випуск виробу  К1 = 80 000 деталей; К2 = 1 800 грн.

Відпускна ціна обладнання Ц1 = 10 500 грн; Ц2 = 48 000 грн.

Визначити, який варіант техніки доцільніше використовувати для обробки деталі при такій річній програмі: 1.  К 1 ;   2.  К 2 ; 3. Розрахувати критичну програму  К кр.

За допомогою розрахунку основних показників економічної ефективності впровадження нової техніки  визначити, чи доцільним є впровадження нової техніки по 2 – м варіантам річної програми.

Рішення:

1. Визначимо і порівняємо технологічну собівартість одиниці виробу по обох варіантах за річною програмою К1 = 80 000 деталей:

С шт = З  + ∑ П / К  

С шт1 = З1 + ∑ П 1 / К1

С шт1 = 28 + 150 000  /  80 000 = 29.88 грн  

С шт2 = З2 + ∑ П 2 / К1    

С шт2 = 22 + 220 000 / 80 000 = 24.75 грн

Висновок: за умов масового виробництва ( К1 = 80 000 дет.) вигіднішим є використання верстату-автомату з ЧПУ.

2. Визначимо і порівняємо технологічну собівартість одиниці виробу по обох варіантах за річною програмою К2 = 1 800 деталей:

С шт1 = З1 + ∑ П 1 / К2

С шт1 = 28 + 150 000  /  1 800 = 111.33 грн  

С шт2 = З2 + ∑ П 2 / К2    

С шт2 = 22 + 220 000 / 1 800 = 144.22 грн

Висновок: за умов дрібно-серійного виробництва ( К2 = 1 800 дет.) вигіднішим є використання універсального верстату.

3. Визначимо критичну програму і відповідну технологічну собівартість одиниці виробу:

                                  Σ П. більші   -  Σ П. менші

                       К кр = -------------------------------------                           

                                        З  більші  -  З  менші

                                  280 000   -  150 000

                       К кр = ---------------------------- = 11 667 деталей

                                       28  -  22

Отже, при виготовленні 11 667-ї деталі технологічна собівартість одиниці виробу по обох варіантах буде однаковою, а саме:

                     С шт1 =  28 + 150 000  / 11 667 = 40.86 грн

                     С шт2 =  22 + 220 000 / 11 667 = 40.86 грн

4. Річний економічний ефект від впровадження нової техніки при річній програмі К1 = 80 000 деталей:

Е р = ( С 1 + Е н * КВ 1 ) – ( С 2 + Е н * КВ 2 )

Ер = ( 29.88 *80 000 + 0.15 * 10500 *1.1) – ( 24.75 * 80 000 + 0.15 * 48 000 * 1.1) =   = 404 212.5 грн

5. Умовно-річна економія:

                                    Е ур = С 1  -  С 2

              Еур = 2 390 400 – 1 980 000 = 410 400 грн

6. Строк окупності:

                       Т ок = (КВ 2  - КВ 1 ) / ( С 1 -  С 2 )

                      Т ок = ( 52 800 – 11 550 ) /  410 400 = 0.10 року

Висновок:  з того, що Ер > 0 ,  Еур > 0 та Ток > Тн, виходить, що впровадження нової техніки при К1 = 80 000 деталей  є ефективним.

7. Річний економічний ефект від впровадження нової техніки при річній програмі К2 = 1 800 деталей:

Е р = ( С 1 + Е н * КВ 1 ) – ( С 2 + Е н * КВ 2 )

Ер = ( 111.33 * 1 800 + 0.15 * 10500 *1.1) – ( 144.22 * 1 800 + 0.15 * 48 000 * 1.1) =   = - 65 389.5 грн

8. Умовно-річна економія:

                                    Е ур = С 1  -  С 2

              Еур = 200 394  – 259 596 = - 59 202 грн

9. Строк окупності:

                       Т ок = (КВ 2  - КВ 1 ) / ( С 1 -  С 2 )

                      Т ок = ( 52 800 – 11 550 ) /  ( - 59 202 )  = - 0.70 року

Висновок:  очевидно, що впровадження нової техніки при К2 = 1 800 деталей  є неефективним.




Виконання розрахунково-практичної роботи за варіантом__________

1. Визначимо і порівняємо технологічну собівартість одиниці виробу по обох варіантах за річною програмою К1 = ____________ деталей:

С шт = З  + ∑ П / К  

С шт1 = З1 + ∑ П 1 / К1




С шт1 = _____ + _____________  /  _____________ = ________ грн  

С шт2 = З2 + ∑ П 2 / К1    




С шт2 = _____ + _____________  /  _____________ = ________ грн   

Висновок: за умов масового виробництва ( К1 = __________ дет.) ___________________________________________________________________

2. Визначимо і порівняємо технологічну собівартість одиниці виробу по обох варіантах за річною програмою К2 = ____________ деталей:

С шт = З  + ∑ П / К  

С шт1 = З1 + ∑ П 1 / К2




С шт1 = _____ + _____________  /  _____________ = ________ грн  

С шт2 = З2 + ∑ П 2 / К2




С шт2 = _____ + _____________  /  _____________ = ________ грн   




Висновок: за умов дрібно-серійного виробництва ( К2 = _________ дет.) вигіднішим є ________________________________________________________.

3. Визначимо критичну програму і відповідну технологічну собівартість одиниці виробу:

                                  Σ П. більші   -  Σ П. менші

                       К кр = -------------------------------------                           

                                        З  більші  -  З  менші

                                                      -  

                       К кр = ------------------------------------- = ____________ деталей

                                                      -  

Отже, при виготовленні ____________-ї деталі технологічна собівартість одиниці виробу по обох варіантах буде однаковою, а саме:




                     С шт1 =  ________ + ___________  / __________ = ___________ грн

                    

                     С шт2 = ________ + ___________  / __________ = ___________ грн  

4. Річний економічний ефект від впровадження нової техніки при річній програмі К1 = ______________ деталей:

Е р = ( С 1 + Е н * КВ 1 ) – ( С 2 + Е н * КВ 2 )

Ер = ( _______ *___________ + 0.15 * _________*1.1) – ( ________ * _________ +




+ 0.15 * ___________ * 1.1) =   _______________ грн

5. Умовно-річна економія:

                                    Е ур = С 1  -  С 2

              Еур = ________________ – _____________ = _________________ грн

6. Строк окупності:

                       Т ок = (КВ 2  - КВ 1 ) / ( С 1 -  С 2 )

                      Т ок = ( __________ – __________ ) /  __________ = __________ року

Висновок:  з того, що Ер > 0 ,  Еур > 0 та Ток > Тн, виходить, що впровадження нової техніки при К1 = ____________ деталей  є _______________________

7. Річний економічний ефект від впровадження нової техніки при річній програмі К2 = ______________ деталей:

Е р = ( С 1 + Е н * КВ 1 ) – ( С 2 + Е н * КВ 2 )

Ер = ( _______ *___________ + 0.15 * _________*1.1) – ( ________ * _________ +




+ 0.15 * ___________ * 1.1) =   _______________ грн

8. Умовно-річна економія:

                                    Е ур = С 1  -  С 2

              Еур = ________________ – _____________ = _________________ грн

9. Строк окупності:

                       Т ок = (КВ 2  - КВ 1 ) / ( С 1 -  С 2 )

                      Т ок = ( __________ – __________ ) /  __________ = __________ року

 

Висновок:  очевидно, що впровадження нової техніки при К2 = ________ деталей  є __________________________.




 

Висновок_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Перевірив викладач: _________________                ______________________

                                  (оцінка)                                                (підпис викладача)




Індивідуальні  завдання для виконання розрахунково-практичної роботи №5

Вихідні дані за варіантами наведені у таблиці .

Варіант

Умовно-змінні витрати по варіантах, грн.

Умовно-постійні витрати по варіантах, тис.грн

Річний випуск виробу,

штук

Відпускна ціна обладнання,

грн

З 1

З 2

Σ П1

Σ П2

К1

К2

Ц 1

Ц 2

1

25

22

200

300

65 000

7 000

10 000

45 000

2

34

30

180

250

56 000

6 500

8 500

34 000

3

47

41

165

220

67 000

5 200

7 800

30 000

4

39

33

149

195

56 000

6 700

9 100

45 600

5

42

37

156

210

48 500

7 200

8 600

44 700

6

45

40

186

220

51 000

8 300

9 300

42 100

7

43

38

176

205

55 000

7 400

8 900

39 600

8

37

32

160

198

45 800

8 100

9 400

41 000

9

35

30

140

187

40 200

9 300

8 500

38 700

10

45

40

168

194

38 600

7 900

8 500

37 200

11

44

39

175

219

45 800

7 500

9 600

41 200

12

39

34

167

196

43 700

6 200

9 100

40 300

13

35

31

158

189

41 800

5 900

8 600

39 800

14

41

36

149

187

42 700

6 300

9 100

43 200

15

39

33

167

199

41 400

7 800

9 200

41 800

16

43

38

172

205

45 700

7 500

9 700

39 500

17

42

38

159

199

42 800

6 400

8 900

38 500

18

39

33

184

229

39 700

6 300

9 300

42 100

варіант

З 1

З 2

Σ П1

Σ П2

К1

К2

Ц 1

Ц 2

19

35

30

167

195

36 200

5 600

8 600

39 400

20

32

28

159

187

30 600

6 700

8 900

38 600

21

37

32

164

198

38 600

7 200

9 500

39 700

22

41

36

154

189

32 800

8 100

9 400

38 600

23

46

42

148

185

42 100

7 300

9 500

39 400

24

47

43

163

199

39 000

8 200

9 600

32 000

25

42

38

148

187

40 100

6 700

8 700

40 200

26

39

33

145

198

38 700

7 300

9 700

40 000

27

46

41

151

190

35 600

7 500

9 500

38 700

28

38

34

139

195

42 000

7 800

9 600

39 100

29

42

37

138

210

67 000

4 700

10 200

45 700

30

50

41

143

206

59 000

7 300

11 050

51 300

РОЗРАХУНКОВО – ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6

 

ТЕМА:Розрахунок показників оборотності оборотних коштів підприємства

Ціль роботи : оволодіти навиками розрахунків щодо вивчення ефективності використання    оборотних коштів на підприємстві.

1. Методичне забезпечення.

2. Тренінгові задачі.

3. Виконання розрахунково-практичної роботи за варіантом

4. Індивідуальні завдання.

1. Методичне забезпечення.

Оборотні кошти – важлива частина статутного фонду підприємства. Їх ефективне використання – життєво важлива задача підприємства, бо це є джерелом збільшення прибутку, зміцнення фінансової стабільності підприємства та його позиції на ринку.

Для аналізу ефективності використання оборотних коштів підприємства існує система показників :

1.Коефіцієнт оборотності показує кількість оборотів за рік і визначається відношенням реалізованої за рік продукції ( РП ) до середньорічного залишку нормованих оборотних коштів  ( В об.к.).

                  К об =    РП   /  В об. к. ,    кількість оборотів  ( 1 )

2. Тривалість одного обороту показує тривалість одного обороту оборотних коштів в днях і визначається за формулою

                                Т об =  360  / К об,    дні                                   ( 2 )

3. Прискорення оборотності оборотних коштів показує на скільки днів фактично змінилася тривалість одного обороту завдяки впровадженню організаційно-технічних заходів.

             D Т об = Т об.план - Т об.ф ,   дні                  ( 3 )

4. Вивільнення оборотних коштів в результаті прискорення оборотності оборотних коштів визначається за формулою

                              D  Воб.к. =  РП ф  /  360   *  D Тоб,     грн         ( 4 )

Для   розрахунків щодо нормування оборотних коштів  слід використовувати такі формули :

1.  Поточний запас певного виду матеріальних ресурсів в натуральних одиницях:

           3 поточ = Д * Т пост,   нат.од.                         ( 5)

 де Т пост - інтервал поставки даного матеріального ресурсу в днях.

2. Мінімальний запас ( 3 min ) дорівнює страховому запасу ( 3 страх ). Страховий запас - потрібен для забезпечення нормального процесу виробництва при порушенні термінів поставки. Він повинен бути більшим, якщо підприємство використовує унікальні матеріали або знаходиться далеко від транспортних шляхів.

     3 min = 3 страх = Д * Т зрив. пост.,      нат.од.         ( 6 )

де Т зрив. пост. - період зриву поставки в днях.

3. Максимальний запас ( 3 mах ) визначається як сума мінімального (страхового )та поточного запасів

                            3 mах = 3 min + 3 поточ,      нат.од.                             ( 7 )

4. Середній запас певного виду материального ресурсу ( 3 сер )

                            3 сер = 3 min + 0.5 * 3 поточ,   нат.од.                         ( 8 )

5. Норматив оборотних коштів у НЗВ ( Н нзв ) визначається за формулою

                                                            Ср * Тц * Кнз

                            Н нзв = ————————,  грн                           ( 9 )

                                                        360

де  С р - собівартість річного випуску продукції, грн ;

      Т ц - тривалість циклу виготовлення продукції, дні. 

      К нз - коефіцієнт наростання затрат :

                                                          Со + 0.5 * Сп

                                           Кнз = ————————— ,                                 ( 10 )

                                                    Со + Сп

де С о - одноразові витрати на початку циклу виготовлення продукції, грн;

     С п - поточні витрати на виготовлення продукції, грн.

6. У формулах 5 та 6 використовується величина Д - денні витрати матеріального ресурсу у натуральних одиницях. Ця величина визначається за формулами

                              Д = М заг / 360,    нат.од.,                                                (11 )

 де М заг - загальна річна потреба у даному виді ресурсів, нат.од.

7. В свою чергу, М заг обчислюється за формулою

                                               m

                              М заг = S N1  * q і,         нат.од.                                      (12)

                                                       і = 1

де N i - обсяг випуску продукції i - го виду у натур.один.;

q i - маса заготовки одної деталі ( виробу ) i - го виду продукції, кг.

8. Маса заготовки ( q i ) визначається виходячи з коефіцієнта використання матеріалу ( К вик.матер.) і чистої ваги деталі ( виробу ) ( М і)

                                            М і

                           q i  = ————————,   нат. од.                                   (13)

                                       К вик.матер.

Коефіцієнт використання матеріалу може бути плановим ( відношення чистої ваги виробу до норми витрат сировини або матеріалів ) і фактичним                     ( відношення чистої ваги виробу до фактичних витрат матеріалів ).




2.     Тренінгові задачі




Студент має розв’язати 5 наступних  тренінгових задач ( однакових для всіх варіантів ), а потім виконати індивідуальне завдання - згідно зі своїм варіантом розрахувати показники ефективності використання оборотних коштів на підприємстві : К об, Т об,.  D Т об., D  В об.к.

Задача 1

Визначити потребу підприємства у матеріалі і його мінімальний, максимальний та середній запаси, якщо період поставки 20 днів, а період зриву поставки 4 дні. Дані наведено у таблиці.

Деталь

Чиста маса, кг

Коефіцієнт використання матеріалу

Річний випуск, тис.шт

1

170

0.75

3

2

280

0.60

13

3

430

0.82

15

4

535

0.70

22

q1 = 170 / 0.75 = 2.27 кг ;                                 q2 = _____ / ____ = ____ кг ;




q3 = _____ / ____ = ____ кг;                              q4 = _____ / ____ = _____ кг




М заг = 3 000 * 227 + _________ * _____ + ________ * ______ + _______ * _____ =




  = _____________ +_______________+ _____________+ ____________=




=_______________  кг




Д = ______________ / 360 = ____________ кг




З min = ___________ * ____= ____________ кг; 




З поточ = _____________ * ________ = ______________ кг




З max = ___________ + ____________ = ______________ кг




З сер = _____________ + 0.5 * ____________ = _________________ кг




Задача 2

Визначити норму запасу оборотних коштів в незавершеному виробництві, якщо протягом року буде виготовлено 340  виробів із собівартістю 620 грн / шт. На початку циклу виготовлення, тривалість якого 45 днів, витрачається 100 грн.




К нз = ( ________+ 0.5 *________ ) / ( ________ + _________ ) = _______




Н нзв =  ( ______*______*______ *_______ ) / 360= __________________ грн.




Задача 3

Визначити, на яку суму можна збільшити план реалізованої продукції при такій же сумі  оборотних коштів, якщо в результаті впровадження поточного методу виробництва тривалість одного обороту скоротилась на 10 днів. За планом завод повинен реалізувати продукції на 28 млн.грн. при середньорічному залишку нормованих оборотних коштів      7 млн. грн.




К об = РП / В об.к  = _________ / ___________ =  ________об.




Т об пл = 360 / ______= ________днів;    Т об.ф = ______ – _______= _______ днів




К об.ф = 360 / ____ = ______ об.;  РП ф = __________ * _____ = _______ млн.грн     

 

D РП = _________ – ______________ = ____________ млн.грн

 

 Задача 4

Визначити показники оборотності оборотних коштів підприємства, якщо відомо, що обсяг реалізованої продукції за рік склав 5 670 тис.грн., а середній залишок нормованих оборотних коштів – 394 тис.грн. Якою є швидкість обороту ?




К об = __________ / _______= _____ об.                Т об = 360 / ________ = ___ днів




Задача 5

Норматив  оборотних коштів підприємства у звітному році склав 958 тис.грн., а обсяг реалізованої продукції – 1 560 тис.грн. Як повинен змінитися коефіцієнт оборотності, якщо в плановому році передбачається збільшення обсягу реалізованої продукції на 15 %, а нормативу оборотних коштів тільки на 10 %.

К об. Ф = ________ / ______ = ______ об.;    К об. пл = ------------------ = _______ об.

                                                                                                       *

 

D К об  = _______ – ________ = _________ об   

3. Виконання розрахунково-практичної роботи за варіантом _____________

1. К об план = ____________/ ___________= ___________об

2. К об факт___________/ ___________= ___________об

3. Т об план = 360 / _______________ дн

4. Т об факт = 360 / _______________ дн

5. D Т об = __________  - ____________ = _________дн

6. D В об.к = ___________ / 360  *  __________ = ______________грн

Висновок_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Перевірив викладач: _________________                ______________________

       (оцінка)                                    (підпис викладача)

 

4. Індивідуальні завданнядля виконання розрахунково-практичної роботи №6

Всі розрахунки вести до  0.01.

 

Варіант

Обсяг реалізованої продукції ( РП ), тис.грн

Середньорічний залишок нормованих оборотних коштів ( В об.к ), тис.грн

плановий

фактичний

плановий

Фактичний

1

680

690

280

285

2

710

720

290

295

3

740

700

320

330

4

735

720

310

300

5

750

730

320

330

6

770

780

330

320

7

790

800

320

340

8

800

790

340

360

9

760

770

320

340

10

750

770

340

320

11

740

730

310

330

12

725

740

315

340

13

820

850

365

340

14

810

790

340

350

15

800

780

360

380

16

780

790

320

310

17

795

805

360

380

18

815

830

320

340

19

830

820

350

370

20

770

760

325

340

21

760

780

350

355

22

820

800

370

350

23

785

800

365

390

Варіант

Обсяг реалізованої продукції ( РП ), тис.грн

Середньорічний залишок нормованих оборотних коштів ( В об.к ), тис.грн

плановий

фактичний

плановий

24

795

810

320

350

25

810

890

340

360

26

840

810

320

345

27

870

850

360

380

28

715

750

295

300

29

785

760

320

335

30

835

860

350

310

 

РОЗРАХУНКОВО - ПРАКТИЧНА  РОБОТА  № 7

 

Тема : Розрахунок і обгрунтування виробничої програми підприємства   

 

Ціль роботи : формування умінь і навиків обчислювати  вартісні показники виробничої програми : товарну, валову, реалізовану продукцію.

 

1. Методичне забезпечення.

2. Приклад рішення задачі 1.

3. Виконання розрахунково-практичної роботи за варіантом. 

4. Індивідуальні завдання.

Методичне забезпечення

Виробнича програма підприємства  ( план виробництва і реалізації продукції ) – це конкретна сукупність завдань з виробництва і реалізації споживачам продукції визначеної номенклатури та асортименту, належної якості на певний календарний період ( місяць, квартал, рік, кілька років ).

Виробнича програма підприємства має дві складові :

• обсяг виробництва у натуральних вимірниках;

• вартість обсягу виробництва продукції.

Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях по номенклатурі та асортименту.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої продукції, валового і внутрішнього обороту, обсяг незавершеного виробництва.

Обсяг товарної продукції ( ТП ) визначають за формулою

                                        n                                         

                               ТП = Σ К і * Ц і + Р, грн                            ( 1 )

                                        і =1

де К і та Ц і – відповідно кількість продукції і-го виду виробу та його ціна;

Р – вартість робіт та послуг на сторону, грн.

       У валову продукцію ( ВП ) включають всю продукцію у вартісному виразі, незалежно від ступеню її готовності :

                                  ВП = ТП + ( НЗВ к – НЗВ п ), грн               ( 2 )

де НЗВ п та НЗВ к  -обсяг незавершеного виробництва на початок і на кінець періоду.

         Реалізована продукція ( РП ) – це продукція, яка відвантажена споживачам, та  за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства – постачальника або мають надійти у зазначений термін.

                         РП = ТП + ( ГП п – ГП к ) + (ВН п – ВН к ), грн    ( 3 )

де  ГП п та ГП к – залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і на кінець періоду, грн;

ВН п та ВН к –залишки продукції відвантаженої, але на сплаченої покупцями  ( дебіторська заборгованість або термін оплати не настав ) відповідно на початок і на кінець періоду, грн.

2. Приклад рішення задачі 1.

Задача 1

На плановий період підприємством, яке  виробляє металовироби, укладено договори на отримання  металу в обсязі  „ А ”(8 000 ) кг,   середня вага виробу становить  „ Б ” ( 0.85 ) кг. Коефіцієнт використання металу дорівнює „ В ” (0.72). Відомо, що „ Г ”(30) процентів металу після переробки  можуть бути вдруге використані у виробництві. За планом МП має поставити споживачам  „ Д ”                   ( 7 500 ) штук металовиробів. Обгрунтувати виробничу програму МП  з точки зору  забезпеченості металом. 

Рішення

1.Вага заготовки для металовиробу становить:

0.85 / 0.72 = 1.18 кг

2. Випуск металовиробів з 8 000 кг металу:

8 000  / 1.18 = 6 780 штук

3. Вага відходів складає :

8 000 * ( 1 – 0.72 ) = 2 240 кг  металу

4. Вдруге можна використати :

2 240 * 0.3 = 672 кг  металу

5. Додатковий випуск з відходів:

672  / 1.18 = 569 штук металовиробів

6. Загальний випуск металовиробів:

6 780 + 569 = 7 349 штук

7. Отже, для випуску 7 500 штук металовиробів підприємству не вистачає ще:

( 7 500 – 7 349 ) * 1.18 = 178.18 кг металу.

3.  Виконання розрахунково-практичної роботи за варіантом_____

 

Задача 1

1.Вага заготовки для металовиробу становить:

________ / _______ = ________ кг




Випуск металовиробів з _________ кг металу:




_________  / _______ = __________ штук

3. Вага відходів складає :

___________ * ( 1 – ________ ) = __________ кг  металу

4. Вдруге можна використати :

__________ * _______ = _________ кг  металу

5. Додатковий випуск з відходів:

________  / ________ = _______ штук металовиробів

6. Загальний випуск металовиробів:

___________ + ___________ = __________ штук

7. Отже, для випуску _______ штук металовиробів підприємству не вистачає ще:

( __________ – ___________ ) * _______ = ___________кг металу.

Задача 2

Обчислити  показники  обсягу  виробництва -  товарної продукції , валової  продукції , нормативу незавершеного  виробництва  за  рік  -  та  обсягу  реалізованої  продукції  підприємства .

Обсяг товарної продукції становить:

ТП = ___________________________________________________________

2. Обсяг валової продукції :

      ВП = ___________________________________________________________

3. Обсяг реалізованої  продукції  підприємства:

      РП = ___________________________________________________________

4. Норматив обсягу незавершеного виробництва:

                С річ  * Тц * Кнз

Н нзв = ------------------------- ;               Н нзв = ----------------------------------- =




                      Д




Висновок__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________




Перевірив викладач: _________________                ______________________

                                  (оцінка)                                                (підпис викладача)

 

4.  Індивідуальні завдання для виконання розрахунково-практичної роботи №7

Для задачі 1

Варіант

„ А ”, кг

„ Б ”, кг

„ В ”

„ Г ”, %

„ Д ”, штук

1

9 000

0.95

0.71

30

7 450

2

9 100

0.92

0.72

25

7 650

3

8 700

0 85

0 73

35

8 250

4

8 900

0.84

0.71

28

8 200

5

9 200

0 83

0 74

26

8 800

6

8 800

0 86

0 75

32

8 300

7

8 600

0.91

0.72

34

7 500

8

9 300

0.95

0.71

35

7 700

9

9 100

1.10

0.73

28

6 500

10

9 000

0.98

0.75

34

7 500

11

8 000

0.99

0.76

29

6 600

12

8 200

0.85

0.74

32

7 750

13

8 100

0 87

0.71

35

7 300

14

8 500

0.88

0.72

36

7 700

15

8 300

0.91

0.75

29

7 400

16

8 400

0.92

0.74

30

7 350

17

8 600

0.94

0.73

31

7 250

18

9 200

0.95

0.71

32

7 550

19

8 700

0.85

0.75

34

8 400

20

9 000

0.81

0.76

29

9 100

21

9 100

0.86

0.74

35

8 600

22

8 900

0.82

0.72

33

8 550

23

8 800

0.87

0.71

31

7 800

24

8 000

0.85

0.73

32

7 450

25

8 100

0.93

0.75

28

7 000

26

8 200

1.12

0.72

23

7 100

27

8 150

0.98

0.76

25

7 050

28

8 050

1.14

0.74

27

7 100

29

8 100

1.15

0.73

28

7 000

30

8 250

1.19

0.78

30

7 150

Для задачі 2

№

ва-

рі-

ан-

ту

Обсяг

випуску,

шт.

Оптова

ціна

виробу,

грн.

Обсяг

НЗВ

на

початок

року,

грн.

Обсяг

НЗВ

на

кінець

року,

грн.

Собі-

вар-

тість

одного

виробу,

грн.

Трива-

лість

вироб-

ничого

циклу,

дні.

Приріст

залиш –

ків  ГП

на

складі

за  рік,

шт.

Коефі-

цієнт

нарос-

тання

затрат

Кіль-

кість

робо-

чих

днів  в

році

( д )

1

4 900

1 100

55 000

35 500

900

11

60

0,61

230

2

5 100

950

60 500

40 100

780

12

70

0,62

231

3

5 200

990

59 600

39 200

760

14

65

0,59

232

4

4 800

1 050

54 700

41 400

820

15

75

0,63

231

5

5 000

950

58 300

40 200

710

12

55

0,58

233

6

4 700

1 250

56 700

39 600

980

11

60

0,60

230

7

4 900

1 150

55 400

38 700

950

13

50

0,62

234

8

5 300

920

50 200

35 100

720

15

65

0,59

237

9

5 200

900

52 900

38 500

710

16

70

0,58

232

10

5 000

1 100

54 100

37 200

960

12

75

0,61

231

11

4 800

1 200

58 500

40 600

990

11

60

0,63

236

12

4 600

1 450

59 300

39 800

1 150

10

70

0,60

235

13

5 100

980

60 100

48 900

740

12

65

0,59

230

14

5 300

960

59 800

41 200

720

14

55

0,58

234

15

4 900

1 050

58 700

39 900

810

15

75

0,57

232

16

4 700

1 150

55 100

40 000

840

13

50

0,60

231

17

4 800

1 100

56 200

42 300

830

11

60

0,61

237

18

5 000

1 200

57 400

43 200

850

12

65

0,62

236

19

5 200

950

59 700

41 600

740

15

70

0,63

230

20

5 300

900

57 600

39 200

720

10

65

0,59

235

21

4 900

1 150

58 300

38 900

870

12

75

0,57

231

22

4 800

1 250

60 200

41 400

950

11

60

0,61

233

23

4 700

1 300

58 900

40 300

1 120

13

65

0,60

232

24

5 000

990

55 200

37 600

760

15

70

0,58

234

25

5 100

1 050

54 900

38 200

820

14

55

0,62

237

26

6 100

870

45 800

43 500

630

12

65

0,56

236

27

5 700

940

44 600

39 800

710

13

64

0,61

236

28

8 100

890

35 800

31700

680

15

72

0,59

230

29

7 400

780

34 600

32 900

590

14

47

0,57

235

30

6 900

880

42 900

38 700

630

14

56

0,61

231

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗРАХУНКОВО - ПРАКТИЧНА  РОБОТА  № 8

 

Тема :Розрахунок  ефективності від підвищення якості продукції 

 

Ціль роботи : формування умінь і навиків обчислювати  економічний ефект від підвищення якості продукції




Методичне забезпечення.

Приклад рішення задач.

Виконання  розрахунково-практичної роботи за варіантом.

Індивідуальні завдання.




Методичне забезпечення

Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби споживачів у відповідності  до свого призначення.

Економічний механізм управління якістю продукції об’єднує способи  і методи, які спрямовані на забезпечення виробництва і реалізації продукції високої якості.                                                                           

Ступінь оновлення номенклатури продукції визначається як відношення кількості нових видів продукції до загальної кількості продукції, що випускається.

В ряді галузей промисловості якість продукції  оцінюється по сортах за допомогою  коефіцієнту сортності ( К с ) :

                                              К 1 * Ц 1 + К 2 * Ц 2

                                    К с = ----------------------------,                    ( 1 )

                                               ( К 1 + К 2 ) * Ц 1

де К 1 та К 2 – відповідно випуск продукції нижчого і вищого сорту, одиниць;

     Ц 1 та Ц 2 – ціна одиниці виробу відповідного сорту, грн.

Приріст прибутку в розрахунку на одиницю реалізованої продукції поліпшеної якості

 ( Δ П ) можна обчислити за формулою

                 

                         Δ П  = ( Ц 2 – С 2 ) – ( Ц 1 – С 1 ), грн              ( 2 )

де Ц 1 та С 1 – відповідно ціна та собівартість одиниці продукції звичайної якості, грн;

      Ц 2 та С 2 – відповідно ціна та собівартість одиниці продукції поліпшеної якості, грн.

Річний економічний ефект у виробника продукції поліпшеної якості ( Е я ) може бути обчислений за формулою

                      

                      Е я = ( Δ П – Е н * КВ ) * К я , грн                       ( 3 )

де  Е н – нормативний коефіцієнт окупності капітальних вкладень, Е н = 0.15;

       КВ – питомі капітальні вкладення на проведення заходів щодо поліпшення якості продукції, грн;

      К я – обсяг продукції поліпшеної якості в натуральних одиницях.

Строк окупності додаткових капіталовкладень  ( Т ок ) виробника можна знайти  як відношення величини цих витрат до величини річного економічного ефекту від поліпшення якості продукції ( тобто Е я ).

Приклад рішення задач

Задача 1

Проаналізувати ступінь оновлення випуску продукції у звітному році за даними таблиці 1.

Таблиця 1

Показники

План

Факт

Кількість видів продукції, шт.

86

94

- у т.ч. нових видів, шт.

22

18

Обсяг виробництва, тис.грн

4 900

5 000

- у т.ч.нових видів, тис.грн

1 620

 1 280

Рішення:

1. Ступінь оновлення номенклатури продукції визначається як відношення кількості нових видів продукції до загальної кількості видів виробів, що випускаються.

За планом цей показник складає : 22 / 86 * 100 = 25.6 %, а за фактом   18 / 94 * 100 = 19.1 %.

2. Визначимо ступінь оновлення продукції по вартості:

За  планом 1 620 / 4 900 * 100 = 33.0 %, а за фактом   1 280 / 5 000* 100 = 25.6  %.

Отже, план по оновленню продукції не виконаний, нової продукції випущено на 4 види  менше ( 22 – 18 ).

Загальна кількість виробів зросла на 8 видів ( 94 – 86 ).

Застарілих  виробів заплановано виробляти 86 – 22 = 64, а фактично їх вироблено  94 – 18 = 76 виробів, тобто на 12 видів більше.

 

Задача 2

  Підприємством   заплановано виготовити   110 тис. виробів на рік, в тому числі продукції вищого сорту - 65 % .Ціна одиниці  продукції І – го сорту складає 1.5 грн, а до ціни вищого сорту встановлено надбавку в розмірі 20 % ціни виробу І –го  сорту.

  Визначити коефіцієнт сортності продукції у плановому році та його зміну у порівнянні з базисним за звітний рік  0.96..

Рішення :

                                              К 1 * Ц 1 + К 2 * Ц 2

                                    К с = ----------------------------

                                               ( К 1 + К 2 ) * Ц 1

              ( 110 000 – 110 000  * 0.65 ) * 1.5  + 110 000  * 0.65  * 1.5  * 1.20

    К с = ---------------------------------------------------------------------------------------- = 1.13

                                               110 000 * 1.5

Отже, фактична сортність є вищою на 0.17 (1.13 – 0.96 ), тобто на 17 %.




Задача 3 

Визначити  річний економічний ефект у підприємства – виробника від виробництва продукції поліпшеної якості та строк окупності додаткових капіталовкладень за даними таблиці 2.

Показники

Стара модель виробу

Нова модель  виробу

Річний випуск, тис.шт

80

80

Додаткові капіталовкладення, тис.грн

-----------

400

Собівартість одиниці виробу, грн

165

205

Ціна одиниці виробу, грн.

180

225

Рішення :

 

1. Приріст прибутку в розрахунку на одиницю реалізованої продукції поліпшеної якості ( Δ П ) можна обчислити за формулою

                           Δ П  = ( Ц 2 – С 2 ) – ( Ц 1 – С 1 )

                           Δ П  = ( 225  – 205 ) – ( 180 – 165 ) = 20 – 15 = 5 грн на одиницю

2. Річний економічний ефект у виробника продукції покращеної якості обчислимо за формулою Е я = ( Δ П – Е н * КВ ) * К я

Тоді Ея = ( 5 – 0.15  *  400 000 / 80 000 ) * 80 000 = 340 000 грн

3. Строк окупності додаткових капіталовкладень ( Т ок ) виробника можна знайти як відношення величини цих витрат до величини річного економічного ефекту від поліпшення якості продукції ( тобто Е я ).

                             Т ок = 400 000  / 340 000 = 1.18 року

3. Виконання розрахунково-практичної роботи за варіантом ____

Задача 1

Рішення:

1. Ступінь оновлення номенклатури продукції визначається як відношення кількості нових видів продукції до загальної кількості видів виробів, що випускаються.

За планом цей показник складає : ____/ _____ * 100 = _______ %, а за фактом   ______ / _______ * 100 = ________ %.

2. Визначимо ступінь оновлення продукції по вартості:

За  планом ______ / ________ * 100 = ______ %, а за фактом   ________ / _____* 100 = ________  %.

Отже, план по оновленню продукції _____виконаний, нової продукції випущено на _______ види  ___________( __________ – __________).

3. Загальна кількість виробів ___________на ______ видів ( ______ – _______).

_

Застарілих  виробів заплановано виробляти _____ – ______= __________, а




фактично їх вироблено  _____ – ______ = ________ виробів, тобто на ____________видів _____________.

 

Задача 2

   Рішення : 

          (                 –                 * 0. __ ) * ___  +                  * 0.___  * ___  * 1.___

  К с = ------------------------------------------------------------------------------------------------- = ___

                                                            * 

Отже, фактична сортність є __________ на _____ (____ – _____ ), тобто на _____%.




Задача 3 

Рішення :

1. Приріст прибутку в розрахунку на одиницю реалізованої продукції поліпшеної якості ( Δ П )  :

      Δ П  = (                                     ) – (                               ) =  ______ грн на одиницю

2. Річний економічний ефект у виробника продукції покращеної якості :

  Ея = (          – 0.15  *                    /                    ) *                    = ____________ грн

3. Строк окупності додаткових капіталовкладень ( Т ок ) виробника :

                             

                              Т ок = ___________  / ___________ = ________ року




Висновок________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________




Перевірив викладач: _________________                ______________________

 (оцінка)                                                (підпис викладача)

 

 

 

 

4.  Індивідуальні завдання для виконання розрахунково-практичної роботи №8

Для задачі 1

варіант

Види продукції, штук

- у т.ч.нових видів, штук

Обсяг випуску, тис.грн

- у т.ч.нових видів, тис.грн

План

Факт

План

Факт

План

Факт

План

Факт

1

85

91

23

19

4 850

5 200

1 700

1 350

2

82

90

25

27

5 100

5 900

1 650

1 500

3

83

89

24

20

4 900

5 300

1 500

1 400

4

80

82

27

29

4 700

4 800

1 600

1 750

5

79

75

26

30

4 200

3 950

1 550

1 700

6

78

74

29

26

4 150

3 900

1 450

1 300

7

80

84

30

36

4 250

4 750

1 600

1 750

8

84

92

32

35

4 900

5 250

1 700

1 800

9

85

89

29

32

5 050

5 300

1 550

1 700

10

82

79

31

26

5 100

4 850

1 650

1 350

11

84

86

33

31

5 150

5 250

1 700

1 550

12

86

92

34

38

5 300

5 850

1 850

1 950

13

83

80

32

31

5 250

5 000

1 750

1 700

14

84

89

29

32

5 400

5 650

1 650

1 800

15

92

98

37

40

6 100

6 500

1 750

1 900

16

93

90

38

43

6 200

6 950

1 700

1 950

17

95

100

40

42

6 300