Політична психологія (МАУП)

200 грн., 70 відповідей.

ТЕСТ ДО ЛЕКЦІЇ 1

Question 1

 Політична психологія – це

1. галузь психології, що вивчає психологічні аспекти політичного життя
2. міждисциплінарна наука, що виникла на стику політології і соціальної психології  
3. Наука, яка аналізує психологічні механізми і виробляє практичні рекомендації по оптимальній реалізації політичної діяльності          

Question 2

Предметом політичної психології є

1. психологічні компоненти як невід’ємні частки політичного процесу
2. зміни, модифікації психічних процесів, станів, властивостей людини у перебігу політичного життя
3. науковий інструментарій політологічні, і психологічні, статистичні і соціологічні категорії і підходи            

Question 3

Об’єктом аналізу політичної психології є

1. політико-психологічна проблематика
2. методи аналізу особистості політика          
3. психологічні закономірності функціонування політичного дискурсу як окремої людини, так і соціальних груп, включених у політичну діяльність              

Question 4

 Суб’єктом політичної психології є

1. політико-психологічні процеси
2. політична поведінка, політичне мислення і політична культура    
3. окремі індивіди, малі і великі соціальні групи, а також маси          

Question 5

 Прийнято вважати датою народження політичної психології

1. 1967 р, коли вийшла робота Фройда і У. Булліта про американського президента Вудро Вільсона    
2. 1968 р., коли при Американській асоціації політичних наук було відкрите відділення політичної психології      
3. 1893, коли вийшла книга Г. Тарда „Закони наслідування”

Question 6

Р. Лассвелл у своїй знаменитій книзі «Психопатологія і політика» шукав

1. перш за все приховані несвідомі мотиви вчинків політичних діячів
2. критерії порівняння інтелекту         
3. «колективні уявлення», які передаються з покоління в покоління і нав’язані індивідові соціальним середовищем, часто ігнорують елементарні логічні закони і замінюють їх законом партіципації (причетності)     

Question 7

Інтерв’ю буває

1. усне та письмове; індивідуальне та групове
2. нерегламентованим, стандартизованим, керованим і вільним   
3. прогностичним, діагностичним       

Question 8

Одним з варіантів анкетування є

1. розробка паспорту виборчого округу
2. психобіографічний підхід   
3. інтерв’ю       

Question 9

 методом вивчення політичного менталітету є

1. розробка паспорту виборчого округу
2. інтерв’ю      
3. метод побудови семантичного простру     

Question 10

Вивчення особистості у контексті політичної діяльності реалізується у:

1. методі побудови семантичного простру
2. біографічному методі          
3. розробці паспорту виборчого округу

ТЕСТ ДО ЛЕКЦІЇ 2

Question 1

Соціальна структура – це

1. система соціальних норм і соціальних ролей
2. механізми внутрігрупової впорядкованості і організованості       
3. сукупність відносно сталих і упорядкованих зв’язків між елементами соціальної системи

Question 2

Соціальна реальність –

1. поділ великої групи людей за категоріями
2. індивідуальні або групові і статусні (рангові) характеристики       
3. структура зв’язків і соціальних позицій в певний момент часу       

Question 3

Суспільство –

1. великі, напівавтономні, тісно пов’язані між собою формальні утворення
2. об’єднання людей, що само відтворюється, має певну територію, спільні елементи культури, єдину систему політичної влади, яка не підпорядкована іншим об’єднанням, зовнішнім до даного  
3. здатність одних індивідів та груп реалізувати свою волю у людських справах навіть проти волі інших людей та груп          

Question 4

За принципом об’єднання членів виділяють три типи організацій:

1. добровільні, примусові, утилітарні
2. армія, адміністрація, організація, уряд       
3. партії, коаліції, політичні угруповання         

Question 5

Політична партія —

1. коаліція рухів з різними інтересами, що ґрунтується на загальній ідеології
2. організація, створена з метою отримання політичного контролю над державою в тій або іншій формі (зазвичай шляхом сумісної участі у виборах на ключові керівні/законодавчі пости)         
3. структура, що гарантує демократичний устрій суспільства             

Question 6

Політична влада –

1. це можливість і здатність одних соціальних суб’єктів здійснювати свою волю, впливати на інших з допомогою примусу, права, авторитету
2. засіб досягнення політичних цілей, запланованих результатів      
3. складний соціальний феномен, який виявляється на всіх рівнях суспільної ієрархії і включає психологічні і інституціолізовані форми політичного впливу на людей              

Question 7

Виокремлюють три підвалини політичної влади:

1. забезпечення безпеки, порядку і соціальної підтримки
2. сила, багатство і знання      
3. обмеження, стимули, переконливість         

Question 8

Сукупність усіх форм влади формує

1. вплив на ментально-поведінкові аспекти діяльності людей
2. системи: політичну систему, економічну, правову, духовну, а також соціально-класову       
3. ієрархічну структуру суспільства     

Question 9

Упорядкування координуючої діяльності здійснюється

1. адміністративними органами управління
2. ідеологічними і неідеологічними формами політичного процесу
3. ієрархічною структурою влади, яка функціонує за певними правилами та процедурами (бюрократією)  

Question 10

Політична еліта —

1. соціальна група, що має певний рівень політичного впливу і є основним джерелом керівних кадрів для інститутів влади тієї або іншої держави або співтовариства
2. владні групи в політичному, економічному, культурному житті суспільства      
3. система бюрократичного управління

ТЕСТ ДО ЛЕКЦІЇ 3

Question 1

До великих груп відносять

1. значні за кількістю учасників людські співтовариства, члени яких не знаходяться у прямому контакті і об’єднанні територією, економічним станом, знаходженням у визначеному місці в певний час і інше
2. великі групи типу класів, націй, професійні, релігійні, культурні групи              
3. окремі суспільства та країни, їх населення, а в разі однорідності національного складу – нації

Question 2

Великі групі поділяються на:

1. організовані і неорганізовані
2. глобальні і субглобальні     
3. соцієтальні і субсоціетальні              

Question 3

Етнічні групи –

1. типові стабільні масові спільноти типу етносів, нації, що формуються і розвиваються природно-історичним шляхом
2. масові спільноти, об’єднані життєвим досвідом кожного члена групи, визначеним соціально-економічними умовами життя всієї групи      
3. певне соціальне середовище з чітко вираженими рисами, притаманними даній групі     

Question 4

Етнічна меншина –

1. приписана позиція в суспільстві
2. спільнота, яка має загальні психофізіологічні характеристики       
3. соціальна група, члени якої зазнають владний вплив з боку іншої соціальної групи, яку називають домінантною           

Question 5

Асиміляція –

1. ліквідація меншини шляхом включення до складу самої домінантної групи
2. забезпечення захисту прав меншин конституційними та законодавчими засобами       
3. певні обмеження для домінантної групи та певні переваги для меншин            

Question 6

Основними типами коаліцій у внутрішньополітичному вимірі є

1. коаліція політичних партій, коаліція фінансово-політичних груп
2. партійно-фракційна коаліція, парламентська коаліція, коаліція правлячої більшості    
3. “коаліція меншості”, “мінімальна виграшна коаліція” і “широка коаліція”          

Question 7

Соціальні почуття —

1. певні характеристики групових емоційних станів
2. відображення процесу розвитку духовного життя              
3. сума настроїв включених в групу людей     

Question 8

Соціальний настрій

1. сума настроїв включених в групу людей
2. певні характеристики групових емоційних станів
3. відображення процесу розвитку духовного життя              

Question 9

Політичні ідеали

1. спрямованість психіки і діяльності
2. вища форма спонукання до політичної діяльності
3. система переваг, що виявляються в усвідомленій або несвідомій поведінці         

Question 10

 Традиції – це:

1. укорінена в суспільстві думка без її обґрунтованості
2. історично обумовленими, узаконеними способами відтворення правил, норм поведінки, відносин     
3. психічний склад, що розкривається у звичках, звичаях

ТЕСТ ДО ЛЕКЦІЇ 4

Question 1

Неорганізовані великі групи управляються соціально-психологічними механізмами

1. емоційної природи: наслідуванням, навіюванням, зараженням
2. імпульсивністю, інстинктивністю реагування          
3. почуттями, втратою особистісної відповідальності              

Question 2

 Натовп –

1. некерована, стихійна сила
2. динамічне, мінливе утворення, яке легко переходить від одного стану до іншого            
3. маса у неврівноваженому стані: високому емоційному збудженні, хвилюванні, піднесенні           

Question 3

Головна особливість агресивного натовпу —

1. деструктивна (руйнівна) поведінка
2. стан емоційного збудження            
3. низький рівень усвідомлення своїх дій       

Question 4

Психологічні особливості поведінки людини у натовпі

1. зниження самоконтролю (інтернальності); посилення залежності від натовпу; підкорення зовнішньому впливу великої групи людей; деіндівідуалізація
2. нездатність утримувати увагу на одному і тому ж об’єкті; некритичність мислення; зміна переробки інформації           
3. стимуляція своєю поведінкою оточення     

Question 5

Аудиторією називають

1. масу людей, які читають одні і ті ж газети, і відчувають схожі почуття
2. масу людей, фізично відокремлені один від одного, але пов’язаних спільністю переконань і емоцій           
3. публіку у замкнутих приміщеннях, наприклад в лекційних залах  

Question 6

Загальною ознакою масових явищ є

1. відсутність особистісного контролю за поведінкою
2. відсутність групової солідарності, втрата довіри до керівництва
3. умови, що фізично ослаблюють людей: втома, голод, сп’яніння, легкі наркотики, тривале безсоння              

Question 7

Емоційне зараження —

1. змінений стан: спалах спортивного азарту, релігійного екстазу, політично забарвленого психозу
2. один з найдавніших способів інтеграції групової діяльності, його витоки йдуть із глибин людської історії, а зовнішні прояви різноманітні      
3. переважно неусвідомлюваний процес передавання емоційних станів від однієї людини (групи) до іншої, що перебувають у безпосередньому візуальному і вербальному контактах             

Question 8

Навіювання —

1. цілеспрямований вербальний (словесний) вплив на іншу людину або групу людей, розрахований на некритичне сприймання інформації, на довір’я, віру
2. процес психічного впливу на людину або групу за умов, що фізично ослаблюють людей
3. сили, що автоматично спонукають людей до тих чи інших дій або переживань    

Question 9

 Паніка –

1. почуття пустоти, відсутність думок, нездатність міркувати, встановлювати між явищами причинні зв’язки
2. стан тривожно-боязкого збудження, який характеризується дезорганізацією діяльності, хаотичним пошуком виходу із травматичної ситуації             
3. афективна реакція, яка виявляється у втраті цілеспрямованості у діях              

Question 10

Чутка –

1. загальний тип емоційної реакції, яка виявляється під час сприймання чуток аудиторією
2. повідомлення, що надходить від однієї або більшої кількості осіб, про нічим не підтверджені події, або їх трактування              
3. часткова, зовнішня зміна соціально-культурних форм поведінки і уподобань людини

ТЕСТ ДО ЛЕКЦІЇ 5

Question 1

Проблемні поля, на теренах яких стикаються соціально-групові інтереси:

1. соціальні ресурси ; соціальне положення; соціокультурні цінності
2. міжгрупова неприязнь        
3. конфлікт інтересів   

Question 2

Фази міжетнічної напруженості:

1. вимоги цивільного рівноправ’я – від прав громадян до рівного економічного стану
2. негативне емоційне оцінювання членів іншої групи          
3. латентна, фрустраційна, конфліктна і кризова       

Question 3

Акцент на внутрішньогрупової подібності приводить до

1. деіндивідуалізації
2. розвитку індивідуальності  
3. формуванню почуття національної гідності             

Question 4

Соціальна катетеризація —

1. феномен міжгрупової дискримінації, що виникає на основі порівняння інгрупи і аутгрупи
2. спосіб систематизації і впорядковування соціального оточення   
3. 1. індивідуальне знання про належність до певної соціальної групи, що має емоційне і оцінне значення для індивіда і його членства в групі      

Question 5

Соціальна дискримінація –

1. емоційне оцінювання
2. аутгрупова ворожість          
3. міжгрупова дискримінація

Question 6

Сфера міжгрупової взаємодії включає континуум:

1. структури переконань, що базуються на гнучкості і рухомості індивідуальних переходів від однієї групи в іншу
2. поведінковий, когнітивний , атитюдів, переконань            
3. недиференційованих елементів соціальних категорій       

Question 7

Соціальні стереотипи –

1. характеристики, які описують членів соціальних груп, приписуються ним або асоціюються з ними              
2. це впорядкований, детермінований культурою образ світу          
3. пояснення існуючих відносин між групами, зокрема пошук причин складних і «зазвичай сумних» соціальних подій         

Question 8

«Гіпотеза контакту» –

1. власна група, її культура, традиції, цінності і інші психологічні особливості виступають як еталон, центр сприйняття і оцінки інших груп   
2. припущення про те, що безпосереднє спілкування за певних умов сприяє поліпшенню соціальних стереотипів і руйнує упередження 
3. загальна тенденція неприйняття всіх чужих груп і завищення оцінки власної груп    

Question 9

 Внутрішньогруповий фаворитизм –

1. тенденція надавати перевагу своїй групі на противагу інтересам іншої групи     
2. форма соціального захисту, що припускає готовність до активної боротьби за значущі соціальні цінності, освячені культурною традицією     
3. міжгрупова взаємодія переважно по типу суперництва, яке посилює зростання антагонізму між групами 

Question 10

 Абсолютний інгруповий фаворитизм –

1. максимальна відмінність на користь представника своєї групи   
2. максимальна вигода для представника своєї групи            
3. поєднання двох попередніх стратегій

ТЕСТ ДО ЛЕКЦІЇ 6

Question 1

Політична культура —

1. культура, елементи якої утворюються професіоналами в сфері політики, орієнтованими на визначену, підготовлену аудиторію
2. культура, притаманна окремим соціальним групам і пов’язана з професійною політичною діяльністю
3. багатогранне, складне, історично детерміноване суспільне явище, спосіб засвоєння позитивного досвіду і знань людини або групи людей, реалізації творчого потенціалу асимільованих під час політичної діяльності              

Question 2

Політичні цінності –

1. форми регуляції поведінки в політичній системі
2. позитивний досвід і знання людини або групи людей       
3. соціально вироблені уявлення про значиме, важливе в політиці, що дозволяють розрізняти бажане і небажане   

Question 3

 Норми політичного життя –

1. позитивний досвід і знання людини або групи людей
2. соціально вироблені уявлення про значиме, важливе в політиці, що дозволяють розрізняти бажане і небажане   
3. форми регуляції поведінки в політичній системі    

Question 4

 Типи політичної культури за Г. Алмондом і С. Вербою:

1. соціальний, індивідуальний
2. патріархальний, підлеглий, активістський
3. ліберально-демократичний, авторитарний і тоталітарний             

Question 5

Політична соціалізація особистості –

1. політична практика або досвід, електоральне виховання, політична участь
2. політичні орієнтації на групові інтереси, які концентруються в особі представників політичної еліти           
3. включення громадян держави в систему політичних стосунків      

Question 6

Політична аутосоціалізація

1. елементи державного устрою, політичні інститути, партії, організації і рухи
2. самовиховання і самоосвіта            
3. специфічні угрупування в рамках молодіжної субкультури, самодіяльні молодіжні об’єднання, клуби     

Question 7

 Політична особистість –

1. людина, безпосередньо пов’язана з елементами державного устрою, політичними інститутами, партіями, політичними організаціями і рухами
2. людина, включена в систему політичних стосунків             
3. людина, хоч би мінімально підготовлена до ефективної діяльності в рамках визначених політичної культури і політичного процесу і що володіє хоч би мінімально вираженою соціальною ідентичністю, а також ідентичністю в рамках і категоріях даного політичного процесу       

Question 8

Політична свідомість є

1. продуктом раціонального, емоціонального і вольового засвоєння людиною змісту і особливостей політичних відносин
2. відображенням політичних відносин усвідомлене через призму соціально-політичних потреб
3. комплексом ідей, теоретичних концепцій, поглядів, уявлень, суджень, емоційних станів суб’єкта політичних відносин      

Question 9

Масова політична свідомість

1. уніфікація політичних норм і принципів на основі історичного досвіду, традицій культури, моралі, релігійних догматів
2. суб’єктивний компонент політичної діяльності, політичної поведінки              
3. сукупність найбільш типових, загальновизнаних політичних ідей, поглядів, установок щодо політичної влади, соціального управління            

Question 10

Політичне мислення —

1. форма свідомого продуктивного віддзеркалення людиною процесів і явищ політичної реальності у виді думок, виводів, рішень і висновків
2. політичний догматизм, політичні стереотипи і настанови              
3. установки, цілі і цінності, визначувані політичною свідомістю і політичною культурою

ПІДСУМКОВИЙ ТЕСТ

Question 1

Зміна влади пов’язана

1. із санкціонованою здатністю впливати на інших, яка розглядається іншими членами системи як законна
2. із переструктуризацією ресурсів суспільства або групи      
3. із високими стандартами до цілісності поведінки й моральних характеристик              

Question 2

Політичні ідеали –

1. історичні прагнення великих груп на кожному етапі розвитку
2. система переваг, що виявляються в усвідомленій або несвідомій поведінці         
3. вища форма спонукання до політичної діяльності

Question 3

Життєві орієнтації –

1. система переваг, що виявляються в усвідомленій або несвідомій поведінці більшості членів групи, у виборі мотивації, альтернатив
2. закономірності життя суспільства, великої групи, мікрогрупи, значущі ситуації           
3. усвідомлені інтереси, задоволення яких виступає як мета теоретичної і практичної діяльності людей    

Question 4

Традиції –

1. історично обумовлені, узаконені способи відтворення правил, норм поведінки, відносин
2. психічні ознаки у поведінці і діяльності, на підставі яких можна реконструювати норми соціальної групи       
3. історичні типи самовідчуження на різних етапах історичного розвитку людства        

Question 5

Звичай –

1. психічні ознаки у поведінці і діяльності, на підставі яких можна реконструювати норми соціальної групи
2. стале правило реагування на певні події, здійснення деяких суспільно значущих дій (особливі моменти трудової діяльності, побуту, сімейного життя, важливі події в житті людини: народження, весілля, характер свят тощо)   
3. історично обумовлений, узаконений спосіб відтворення правил, норм поведінки, відносин      

Question 6

Механізм зараження

1. ланцюгова реакція багаторазового взаємного підсилення емоцій та впливів партнерів по спілкуванню
2. спільність оцінок та настанов, притаманних масі  
3. рівень розвитку самосвідомості особистостей       

Question 7

Наслідування –

1. автоматичне, несвідоме повторення зразка
2. свідоме або неусвідомлюване відтворення, повторення дій, стилю життя, суджень, уподобань, манер тощо       
3. логічне і нелогічне; внутрішнє і зовнішнє засвоєння запропонованих зразків поведінки        

Question 8

Система прямої, цілеспрямованій соціалізації – це:

1. неформальні об’єднання, що несуть елементи контркультури по відношенню до пануючої політичної культури
2. безпосередньо пов’язані з людиною елементи державного устрою, політичні інститути, партії, організації і рухи
3. політична аутосоціалізація

Question 9

 Політична культура виконує такі основні функції:

1. формує норми; виховує; мобілізує; інтегрує; репродукує
2. формує настанови, змінює поведінку         
3. формує набір орієнтацій на політичні об’єкти        

Question 10

Політична активність —

1. політико-психологічний наслідок надмірної бюрократизації політичного життя
2. реальна поведінка, що є наслідком процесів політичної соціалізації              
3. діяльність політичних груп або індивідів, пов’язана з прагненням змінити політичний або соціально-економічний порядок і відповідні соціальні інституції